Вікіпедія

Нормандська повітрянодесантна операція: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м вікіфікація
м правопис, вікіфікація
Рядок 197:
=== Дислокація та стан частин Вермахту ===
Ще під час розробки [[операція «Нептун»|операції «Нептун»]] німецькі війська, що дислокувалися в районі висадки американського десанту, мали у своєму складі такі формування:
* [[243-тя піхотна дивізія (Третій Рейх)|243-тя піхотна дивізія]] під командуванням [[генерал-лейтенант]]а [[ҐайнцГайнц ҐелмухГельміх|ҐайнцаГайнца ҐелмухаГельміха]];
* [[709-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|709-та піхотна дивізія]] під командуванням генерал-лейтенанта [[Карл-Вільгельм фон Шлібен|Карла фон Шлібена]];
* 752-й окремий [[піхотний полк]] під командуванням [[полковник]]а Кесслера.
[[6 травня]] командувач [[7-ма армія (Третій Рейх)|7-ї армії]] [[генерал-полковник]] [[Фрідріх Долльман]] віддав наказ на передислокацію на півострів 6-го парашутного полку зі складу [[2-га парашутна дивізія (Третій Рейх)|2-ї парашутної дивізії]] ([[Лессе (Манш)|Лессе]]-[[Перр'є-ан-Бофісель|Перр'є]]) під командуванням підполковника [[Фрідріх фон дер ХайдтГайдт|Ф. фон дер Гайдта]] та двох окремих батальйонів: 206-го окремого танкового, укомплектованого з танків радянського, французького виробництва та застарілих [[легкий танк|легких танків]] Німеччини, а також окремого штурмового батальйону 7-ї армії ([[Ле-Вісель]])<ref name="Gordon, p.260">Gordon, p.260</ref>.
 
[[9 травня]] 1944 туди був перекинутий 101-й батальйон берегової оборони ([[Ватвіль]]), 12 числа за ним слідом пішов 17-й кулеметний батальйон<ref name="Gordon, p.260">Gordon, p.260</ref>. Додатково, та несподівано для союзників, [[14 травня]] в район запланованої висадки десанту була передислокована [[91-ша авіапольова дивізія (Третій Рейх)|91-ша авіапольова дивізія]] під командуванням [[генерал-лейтенант]]а [[Вільгельм Фаллей|Вільгельма Фаллей]], що спочатку призначалася для розташування в [[Нант]]і, але вже дорогою її пунктом дислокації був визначений півострів [[Котантен]]. До її складу увійшов 6-й полк десантників.
Рядок 206:
Безпосередньо для боротьби з повітряним десантом призначалися 91-ша дивізія, 6-й полк та штурмовий батальйон. Також у мобільному [[резерв]]і південніше Карантана знаходився 100-й навчальний [[танковий батальйон]]<ref>Seventh Army, KTB 1.I.-30.VI.44, 6, 7, 9, 12 May 44; Seventh Army, Trans.0., KTB 1.I.-30.VI.44, 8 May 44, and Anlage 15</ref>.
 
На червень 1944 у смузі майбутньої висадки [[Повітряно-десантні військаформування Великої Британії|британського повітряного десанту]] дислокувалися [[709-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|709-та]] та [[716-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|716-та піхотні дивізії]], які в основному відігравали роль [[війська берегової оборони|військ берегової оборони]] на цій ділянці узбережжя Франції та були сформовані переважно з обмежено придатних німецьких резервістів та значної кількості добровольців із числа колишніх радянських військовополонених. Техніка дивізій мала найрізношерстіший характер та була вкомплектована з різних зразків озброєння та [[військова техніка|військової техніки]], як німецького, так і французького виробництва. За даними розвідки [[бойовий потенціал]] таких дивізій дорівнював лише 40% лінійної [[піхотна дивізія|піхотної дивізії]], а при проведенні контратак і того менше&nbsp;— 15%. Найбільш загрозливим елементом резервів німців була [[12-та танкова дивізія СС «Гітлерюгенд»]], що дислокувалася поблизу Кана та була майже повністю укомплектована [[танк]]ами та [[штурмова гармата|штурмовими гарматами]], у тому числі й [[Panzer V Пантера|«Пантерами»]]. За аналізом розвідників ця танкова дивізія могла прибути до району висадки десантних військ вже через 12 годин, а 352-га піхотна дивізія&nbsp;— через 8 годин.
 
До того ж у зоні [[десантування]] та поблизу об'єктів захвату було обладнано безліч інженерних фортифікаційних споруд, посилених [[мінне поле|мінними полями]] та загородженнями. Додатково встановлювалися системи численних протидесантних загород, призначених для руйнування планерів у випадку приземлення та знищення парашутистів.
Рядок 381:
До того ж, [[Бокаж|суцільні ряди живоплоту]] (''«хіджроу»'' {{lang-en|Hedgerow}}), які простягалися на десятки кілометрів по всій північній Франції, створювали значні перепони не лише для маневру союзних військ, а й відповідно для [[маневреність|маневреності]] самих німців у боротьбі з парашутистами. Зони затоплення, які німці створили, перекривши шлюзові системи [[Мердере]] та [[Дув]]у, призвели до загибелі багатьох американських солдатів під час приземлення. Згодом вони ж перетворилися на природні інженерні загородження на шляхах висування німецької мотопіхоти та танків і надійно прикривали південний [[фланг]] американського десанту. Так само успішна висадка [[4-та піхотна дивізія (США)|4-ї піхотної дивізії]] на плацдарм та її подальше просування вглиб оборонних позицій німців; [[оточення]] силами 8-го піхотного полку при підтримці десантників німецького батальйону на висотах біля [[Сент-Мер-Егліз]]; поступове просування 12-го та 22-го [[піхотний полк|піхотних полків]] у південному напрямку, створили дуже небезпечну обстановку для частин [[Вермахт]]у.
 
Зранку 6 числа два батальйони 6-го парашутного полку ([[2-га парашутна дивізія (Третій Рейх)|2-га повітряно-десантна дивізія Люфтваффе]])<ref>Ambrose, D-Day, pg. 116</ref> під командуванням [[підполковник|оберст-лейтенанта]] [[Фрідріх фон дер ХайдтГайдт|Фрідріха фон дер Хайдта]] намагалися прорватися вглиб районів зосередження американців неподалік [[Сент-Марі-дю-Мон (Манш)|Сент-Марі-дю-Мон]] та [[Сент-Мер-Егліз]], проте, нарвавшисьнаразившись на запеклий організований опір десантників, були вимушені відступити. 1-й [[парашутно-десантний батальйон|парашутний батальйон]] полку, намагаючись силком прорватися вздовж річки Дув, був відрізаний від основних сил полку та, втративши майже половину особового складу, капітулював.
 
Водночас із північного напрямку німецький 1058-й гренадерський полк, посилений танками та [[штурмова гармата|штурмовими гарматами]], контратакував американців, що захопили [[Сент-Мер-Егліз]], але, зіштовхнувшись із танковими підрозділами [[M4 Sherman|М4 «Шерман»]] [[4-та піхотна дивізія (США)|4-ї дивізії]], що підійшли з моря, відступив, зазнавши значних втрат у техніці. [[Піхота]], залишившись без танкової підтримки та будучи атакованою двома батальйонами 505-го парашутного та 8-го піхотного полків, у [[Паніка|паніці]] втекла.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Нормандська_повітрянодесантна_операція