Стародавня Греція: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 39:
{{main|Архаїчна Греція}}
 
Настання [[залізна доба|залізної доби]] мало величезне значення — [[метал]] став дешевим та доступним, що сприяло поступовому зростанню господарської самостійності окремої родини та ослаблення її залежності від родової організації. Відділення [[ремесло|ремесел]] від [[землеробство|землеробства]] позначило перехід до [[ТорговийОбмін обмін(економіка)|обміну]], виробництва не тільки для власних потреб, але й для ринку, внаслідок чого активно розвиваються міста. Відтак в період VIII—VI століть до н. е. відбувається становлення [[поліс]]ів — розрізнених дрібних суверенних міст-держав, об'єднаних тільки спільністю мови, релігії, культурних традицій, політичних і торгових зв'язків. Економічно необхідним стає заснування нових колоній та збільшення числа рабів як основної робочої сили.
 
{{Scroll Gallery
Рядок 51:
На VII—VI століття до н. е. припадає розквіт [[давньогрецька колонізація|грецької колонізації]] у [[Середземномор'я|Середземномор'ї]] і [[Північне Причорномор'я|Північному Причорномор'ї]]. Тільки вихідці з [[Мілет]]а заснували 70 колоній на узбережжі Чорного моря. Водночас в самій Греції [[Дельфи]] із [[Дельфійський оракул|оракулом Аполлона]] та [[Олімпія]] із [[Храм Зевса в Олімпії|Храмом Зевса]] та [[Олімпійські змагання|Олімпійськими іграми]] набули значення загальногрецьких релігійних центрів найшанованіших богів. Грецька торгівля стала фактично міжнародною, мала збут і на західних, і на східних ринках. Натомість в Грецію ввозились раби, сировина, предмети розкоші, а також продукти харчування для все зростаючого населення полісів. У [[Лідія|лідійців]] в VII столітті греки запозичили [[Давньогрецькі монети|карбування монет]].
 
Вже у VI столітті до н. е. розгортається боротьба [[демос]]а проти [[аристократія|аристократії]], в руках якої зосереджувалась [[Право на землю|земля]]. В Афінах [[архонт]] [[Солон]] запровадив низку реформ, а головне скасував боргове рабство, що заклало основи [[Афінська демократія|Афінської демократії]]. Проте опір аристократії був настільки потужним, що приборкати її могла тільки зброя. Так в грецьких містах сформувалася особлива форма [[тиранія|тиранії]], яка мала на меті захист селян та ремісників: в [[Коринф]]і — тиранія [[Кіпсел (тиран Коринфа)|Кіпсела]]а та [[Періандр]]а; в [[Стародавні Афіни|Афінах]] — тиранія [[Пісістрат]]а і подальші реформи [[Клісфен]]а, на [[Самос]]і — тиранія [[Полікрат]]а, а також тиранії міст [[Сікіон]]у, [[Мілет]]у, [[Ефес]]у тощо.
 
Наприкінці архаїчного періоду в багатьох полісах поширюється [[рабство]], незалежно від форми організації [[поліс]]у, зокрема в економічно потужному [[Коринф]]і та [[афінська демократія|демократичних]] [[Стародавні Афіни|Афінах]]. Водночас в олігархічній [[Спарта|Спарті]], на [[Крит]]і та в [[Аргос]]і побутували певні риси родового ладу, а в громадах [[Етолія|Етолії]], [[Акарнанія|Акарнанії]] та [[Фокіда|Фокіди]] зберігалось натуральне господарство. На тлі такого багатоманіття і з політичних, і з економічних причин грецькі міста починають суперництво, виникає [[Пелопоннеський союз]], очолений [[Спарта|Спартою]], — військовий союз міст [[Пелопоннес]]у для спільного ведення воєн та придушення повстань [[ілот]]ів.