Пізній палеоліт України: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 10:
Досліждення пізньогї давньокам’яної доюи розпочалися з відкриття у 1873 році на Полтавщині першої в Російській імперії палеолітичної [[Гінцівська стоянка|Гінцівської стоянки]]. Тепер в Україні виявлено тисячі, а розкопано сотні пізньо-давньокам’яних стоянок. Основу досліджень заклали перші покоління українських палеолітознавців: [[Хвойка Вікентій В'ячеславович|Вікентій Хвойка]], [[Єфименко Петро Петрович|Петро Єфименко]], [[Рудинський Михайло Якович|Михайло Рудинський]], [[Підоплічко Іван Григорович|Іван Підоплічко]], [[Шовкопляс Іван Гаврилович|Іван Шовкопляс]], О. П. Черниш, [[Даниленко Валентин Миколайович|Валентин Даниленко]], Ю. Г. Колосов, [[Станко Володимир Никифорович|Володимир Станко]], [[Гладких Михайло Іванович|Михайло Гладких]], С. В. Смирнов та інші.
Протягом останніх двох десятиліть здобутки попередників були суттєво розвинуті. Були вироблені сучасні періодизаційні схеми давньокам’яної доби окремих частин країни. Зокремаі стратиграфічна схема пізньочетвертинних відкладів України [[Герасименко Наталія Петрівна|Наталії Герасименко]]<ref
За радіокарбоновим датуванням Пізня давньокам’яна доба України поділяється на чотири фази культурно-історичного розвитку:
Рядок 22:
Розпочалася з приходом людини розумної до Європи близько 40 тисяч років тому й закінчилася з вимиранням неандертальців близько 28 тисяч років тому. Відома під назвою ''перехідного періоду від середнього до пізнього палеоліту,'' або ''початкового пізнього палеоліту''.
Культурні рештки зазвичай пов’язані з верхніми горизонтами витачівських ґрунтів палеогеографічної схеми Наталії Герасименко<ref
За різними європейськими схемами відповідниками верхньої товщі витачівського похованого ґрунту є геологічні горизонти до-финівський (за М. Ф. Векличем), брянський, дунаєвський, паудорф, денекамп, хенгело й арсі. Похований ґрунт зазвичай побитий морозобійними тріщинами з покривного горизонту лесу, що спричинило розсіювання артефактів по вертикалі. Такий «звішений» стан культурного шару зафіксований на багатьох стоянках початку пізньо-давньокам’яної доби:
Рядок 31:
Значний прогрес досліджень набув у вивченні:
* [[Селетська культура|селетоїдних]] пам’яток [[Буран-Кая|Буран-Кая-ІІІС]] у Криму<ref name=":1">{{Cite book|title=Средний палеолит Крыма|last=Чабай|first=В. П.|year=2004|publisher=|location=Сімферополь|pages=с. 265-297|language=російська|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|title=Особенности перехода от среднего к верхнему палеолиту|last=Чабай|first=В.П.|year=2000|publisher=Stratum plus, 2000, № 1|location=|pages=с. 54-83|language=|isbn=}}</ref>, [[Міра]] в Надпоріжжі<ref>{{Cite book|title=Радіовуглецевий вік пізньоплейстоценових палеолітичних стоянок Криму // Кам’яна доба України|last=|first=|year=2004 - 5|publisher=|location=Київ|pages=34-47|language=|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|title=Багатошарова стоянка Міра на Середньому Дніпрі: основні результати розкопок 2000 року // Кам’яна доба України|last=Степанчук В.М., Коєн В.Ю., Герасименко Н.П., Дамблон Ф., Езартц П., Журавльов О.П., Ковалюх М.М., Петрусь В.Ф., Пліхт Й., Пучков П.В., Рековець Л.І., Тернер Х.Г.|first=|year=2004 - 5|publisher=|location=Київ|pages=62-98|language=|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|title=Нижний и средний палеолит Украины|last=Степанчук|first=В.Н.|year=2006|publisher=|location=Чернівці|pages=|language=російська|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|title=Вариабельность перехода от среднего к верхнему палеолиту: новые данные из Восточной Европы|last=Коен В.Ю., Степанчук В.М.|first=|year=2000 - № 1|publisher=Stratum plus|location=|pages=31-53|language=|isbn=}}</ref> та [[Вись]] під Новомиргородом<ref>{{Cite book|title=Стоянка Вись ранньої пори верхнього палеоліту на Кіровоградщині|last=Залізняк Л.Л., Беленко М.М.|first=|year=2009 - № 3|publisher=Археологія|location=|pages=4-9|language=|isbn=}}</ref><ref>{{Cite book|title=Стоянка Вись та її місце у пізньому палеоліті України|last=Залізняк Л.Л., Беленко М.М., Озеров П.П.|first=|year=2008 - 11|publisher=Кам’яна доба України|location=|pages=59-74|language=|isbn=}}</ref>,
* численних [[Мустьєрська культура|пізньомустьєрських]] стоянок Гірського Криму ([[Заскельне|Заскельна]] VI, [[Пролом]] І і ІІ, [[Кабазійська культура|Кабазі]] ІІ, Буран-Кая ІІІВ<ref name=":1" /> та інші)
* оріньякських горизонтів стоянки [[Сюрень (археологія)|Сюрень]] І у Криму<ref>{{Cite
* дуже ранньої стоянки [[Сокирниця (Хустський район)|Сокирниця]] у Закарпатті<ref>{{Cite book|title=Верхній палеоліт Закарпаття|last=Усик
У межах ранньої пори пізньої давньокам’яної доби України археологічні джерела виділено три типи культурних традицій (останнім часом називаються технокомплексами):
| |||