Сіножать: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
зображення, уточнення, доповнення |
доповнення, зображення, уточнення, оформлення |
||
Рядок 5:
[[Файл:SAME Delfino 35 with rotary rake.jpg|thumb|Трактор зі сіноворушилкою]]
[[Файл:Pn-veskovo-1979-hay.jpg|thumb|Трактор зі стогокладом. СРСР, 1979 р.]]
[[Файл:Agriculture in Volgograd Oblast 008.jpg|thumb|Трактор з прес-підбирачем для формування сінних тюків. [[Волгоградська область]]]]
{{перенаправлено|Косовиця|Жнива|про збирання зернових див.}}
'''Сіно́жа́ть'''<ref name="СУМ">{{СУМ-11|Сіножать}}</ref>, '''сінокі́с'''<ref name="СУМ1">{{СУМ-11|Сінокіс}}</ref>, '''косови́ця'''<ref>{{СУМ-11|Косовиця}}</ref> — косіння трави на [[сіно]], а також час, період цього косіння.
== У традиційному господарстві ==
Сінокіс був важливою порою в житті хлібороба, бо сіно заготовляли на зиму для [[худоба|худоби]], пов'язуючи з ним зимове благополуччя для родини. Сприятливими для заготівлі сіна є сонячні, погожі дні, а дощі були істотною проблемою, що й відбито в прислів'ях: «Як сіно косять, то дощів не просять», «Роби сіно в погоду, бо зогниє в негоду», «Не в дощ, а в годину сіно гребуть».
Ділянки, відведені окремим селянам для косіння трави, називались ''поко́сами''<ref name="
== Сучасність ==
Рядок 17 ⟶ 18:
== Сінокісні угіддя ==
Сіножатями (сінокосами) також називають і [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарське угіддя]], лучну [[рослинність]] яких постійно використовують на
Рослинність сіножаті складається з різних видів [[багаторічні трави|багаторічних трав]]. Розрізняють сіножаті суходільні, [[заплава|заплавні]] (їх заливають [[
В Україні сіножаті займають 2,4 млн га (на всіх українських землях зо 3,5 мільйонів га) або 4 % загальної земельної площі і 5,6 % сільськогосподарських угідь.
|