Гальчевський Яків Васильович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
забрав непідтверджені відомості: про Гайсинський і Уманський повіти (де його ніколи не був) і польські нагороди (яких теж у нього не було) |
|||
Рядок 94:
=== Повстанський отаман ===
[[1920]]–[[1922]] — воював проти частин дивізій [[Котовський Григорій Іванович|Г. Котовського]] та Осадчого: з полками 1-ї дивізії, з 10-м, 11-м, 12-м полками 2-ї дивізії Червоного козацтва, 8-ї кінної дивізії. Не злічити боїв і з частинами [[ 24-та Залізна Стрілецька дивізія|24-ї Самарської дивізії]], 2-м ескадроном Брацлавського полку, Вінницькою школою піхотних червоних командирів, артилерійською школою, відділами особливого призначення тощо. Оперував на Літинщині, Летичівщині, Брацлавщині
Створена Гальчевським [[Подільська повстанська група Гальчевського|Подільська повстанська група]] складалась із 4 кінних бригад:
Рядок 178:
Від [[1 вересня]] [[1930]] р. — на службі у Війську Польському (перше звання капітан).
Командир сотні польського 67-го пішого полку 4-ї стрілецької дивізії (з вересня [[1930]] р., м. Бродниця, Польща), 3-го (рекрутського) батальйону 67-го піхотного полку ([[1939]]), начальник 108-ї поборової комісії (з [[24 серпня]] [[1939]] р.), командир 4-го батальйону 67-го полку (з 27 серпня [[1939]] р.), 4-го батальйону 14-го полку (з [[29 серпня]] [[1939]] р.), батальйону «Бродниця» полку Національної Оборони 4-ї польської дивізії (з [[11 вересня]] [[1939]] р.), командир батальйону «Бродниця» 14-го полку 4-ї дивізії Війська Польського (вересень [[1939]] р.).
| |||