Микита Кожум'яка: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон
мНемає опису редагування
Рядок 1:
{{Otheruses|Микита Кожум'яка (значення)}}
[[Файл:Rus and the Pechenegs (992).jpeg|thumb|300 px|праворуч|Перемога Кожум'яки над печенігом з «[[Радзивіллівський літопис|Радзивіллівського літопису]]»]]
'''Микита Кожум'яка''' (іноді ''Кирило Кожум'яка'')&nbsp;— образ народного [[богатир]]я змієборця, ім'ям котрого згідно легендиз легендою найменували [[Переяслав-Хмельницький|Переяслав]]<ref>[http://litopys.org.ua/hrushrus/iur20505.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ V. Стор. 5.]</ref>, персонаж давнього [[Фольклор|народного]] [[епос]]у, поширений на території [[Східні слов'яни|східнослов'янських]] етносів за часів [[Київська Русь|Київської Русі]]. Вперше зафіксований київським [[Літописець|літописцем]] у «[[Повість врем'яних літ|Повісті врем'яних літ]]» 6501 ([[Давньослов'янський календар#Обчислення років. Століття й ера|993]]) року.
 
== Про заснування Переяслава ==
Опісля [[Військова кампанія|кампанії]] [[Володимир Святославич|Володимира Святославича]] супроти [[Білі хорвати|хорватів]] [[Військо Русі|руському війську]] довелося виступити на захист південно-східних кордонів від вторгнення [[Печеніги|печенігів]]. У цьому першому літописному поданні Кожум'яка&nbsp;— наймолодший, з п'яти, синів старого ратника. Четверо старших перебували з батьком від початку військової кампанії на [[Трубіж]]і, по інший бік котрої стало вороже військо. Оскільки сили сторін, ймовірно, були приблизно рівні то долю баталії було домовлено вирішити [[Герць|двобоєм]].
 
{{виписка|''«Пішов Володимир на Хорватів. А коли вернувся він із війни хорватської, то тут печеніги прийшли по тій стороні од Сули. Володимир тоді пішов супроти них і встрів їх на Трубежі коло броду, де нині Переяславль. І став Володимир на сій стороні, а печеніги на тій. І не наважувалися ці на ту сторону, а ті&nbsp;— на сю сторону. І приїхав князь печенізький до ріки, і викликав Володимира, і сказав йому: „Ти випусти свого мужа, а я&nbsp;— свого. Нехай обидва борються. І якщо твій муж ударить моїм, то не будем воювати три роки, якщо ж наш муж ударить вашим, то будем воювати три роки“. Володимир же, вернувшись у табір, послав по табору бирича, говорячи: «Чи нема такого мужа, який би взявся з печеніжином боротися?» І не знайшовся такий аніде.»''}}