Рагузька республіка: відмінності між версіями

Система управління Дубровницької республіки була побудована на [[олігархія|олігархічному]] принципі: вся влада належала вузькій групі [[нобілітет|нобілітету]], якою протистояла основна маса містян—[[пополани|пополанів]], що не мали жодного впливу на формування органів влади і що не брала участь в політичній діяльності. У XVI—XVII ст. верхівка пополанів (торговці-судновласники) відокремилася в окремий шар громадян, члени якого дістали можливість обіймати дрібні муніципальні посади, а після землетрусу 1667 р. декілька сімей містян було допущено у Велику раду. Станові кордони між нобілітетом, громадянами і пополанами були дуже жорсткими, між станові шлюби були строго заборонені. Про обмеженість кола осіб, що мають доступ до влади, говорять дані про склад Великої і Малої ради республіки: у 1802 р., члени якого дістали можливість обіймати дрібні муніципальні посади, а після землетрусу 1667 р. декілька сімей містян було допущено у Велику раду. Наприкладнаприклад, 6 з 8 членів Малого і 15 з 20 членів Великої ради представляли 11 найзнатніших дубровницьких родин, а половина з князів Дубровника останніх восім років існування республіки була вихідцями з 5 родин нобілей.

Структура органів управління Дубровницкої республіки багато в чому копіювала венеціанську модель державного устрою. Найвищим законодавчим органом була ''''Велика рада'''' ({{lang-la|consilium Maior}}, {{lang-hr|Veliko vijeće}} — Велике віче), в який входили всі представники нобілітету Дубровника, що досягли 18 років. Цей орган ухвалював закони, обирав князя, вибирав і затверджував суддів, митників, консулів і інших муніципальних чиновників, вирішував державно-правові і конституційні питання. Велика рада формувала ''''Сенат'''' ({{lang-la|consilium rogatorum}}) з 45 членів, старше 40 років, що обиралися на один рік. Саме він володів найбільшою владою в республіці. На відміну від італійських комун, організація Сенату перешкоджала встановленню домінування однієї сім'ї (як [[Медичі]] у [[Флоренція|Флоренції]] або [[Скалігери]] в [[Верона|Вероні]]), проте практично всю історію існуванню цього органу найбільший вплив в ньому мали члени родини Сорго.

''''Мала рада'''' ({{lang-la|consilium Minor}}, {{lang-hr|malo vijeće}}&nbsp;— Мале віче) був виконавчим органом, що складався з 11 членів (після 1667&nbsp;р.&nbsp;— з 7), вибираних князем із складу Великої ради на 1 рік. ''''Князь'''' ({{lang-la|rector}}&nbsp;— Ректорректор) здійснював керівництво виконавськими органами влади, головував на Великій і Малій раді і виконував представницькі функції. Князь обирався Великою радою, причому термін його повноважень становив лише один місяць, а повторно він міг переобратися лише через два роки. Вплив князя був чисто номінальним, а малий термін його повноважень перешкоджав концентрації влади в республіці в руках однієї людини. Цей факт дозволяє деяким істориками<span><ref>Фрейденберг&nbsp;М.&nbsp;М. Дубровник і Османська імперія . М., 1989</ref></span> вважати Дубровницьку республіку першою демократичною державою в Європі, хоча її «демократія» відносилася лише до декількох десятків аристократичних родин країни. Проте на прапорі республіки було накреслено слово «''''libertas''''» (з {{lang-la|свобода}} — «свобода»), а над входом у фортецю Сан-Лоренцо перед міськими стінами Дубровника було написано девіз «''''non bene pro toto libertas venditur auro''''» (з {{lang-la|}} — «свобода не продається ні за яке золото}}»).