|
Етнічний склад населення Дубровника був досить строкатим. На ранніх етапах історії переважало, мабуть, романське населення, яке власне і заклало основу полісно-комунальної суспільно-політичної структури республіки. Проте значення слов'янського елементу, досить значне вже з моменту об'єднання поселень Рагуза і Дуброва, неухильно зростало і, ймовірно, вже в XII—XIII століттях стало превалювати. З початком турецьких завоювань в місто спрямувалася нова хвиля слов'янських переселенців з Балкан, яка забезпечила перетворення Дубровника в переважно слов'янське місто, хоча соціально-економічна вага колоністів з Італії (передусім серед висококваліфікованих ремісників і великих торговців) була також значною. Дубровницькі слов'яни були змішаного хорвато-сербського походження.
Офіційною мовою Дубровницької республіки спочатку була [[латинлатина]]. У 1472 Сенат Дубровника затвердив як мову обговорень і державних актів [[італійська мова|італійську мову]]. Італійська до того часу вже стала мовою верхівки містян, раніше всього нобілітету, що сконцентрував в своїх руках всю повноту влади в республіці. Попри те, що переважне число нобілей були етнічно слов'янами, вони використовували італійську мову і орієнтувалися на культуру італійських [[місто-держава|міст-держав]], що служило одним із способів демонстрації своєї відособленості від маси незнатних містян, що говорили на місцевому діалекті [[хорватська мова|хорватської мови]]. У ранні періоди історії Дубровника використовувався також [[далматинська мова]] романського походження. Збереглися декілька документів, написаних на рагузському діалекті далматинської мови, які датуються XIII століттям. З витісненням романського населення Дубровника слов'янами значення далматинської мови впало, і до XVI століття ця мова вийшла з вжитку в республіці. Що стосується хорватської мови, то її підйом розпочався в XV столітті, коли частина дубровницької аристократії і священнослужителів стала перекладати літературу з латинської і італійської мов на місцевий варіант хорватської. Так в 1597 р. дубровницький поет [[Доменико Златаріч]] переклав на хорватську трагедію [[Софокл]]а «Електра». Пізніше хорватська мова використовувалася в творчості цілої плеяди дубровницьких письменників і поетів: [[Бернардін Павлович|Бернардіна Павловича]], [[Яков Мікаля|Якова Мікалі]], [[Іоаким Стуліч|Іоакима Стуліча]] і інших. Роботи цих авторів, написані на дубровницькому варіанті хорватської мови, зіграли значну роль в розвитку хорватської літератури і складанні сучасних стандартів хорватської мови. Істотно, що після падіння Дубровницької республіки і входження міста в склад [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]], саме Дубровник став центром руху за возз'єднання Далмації з [[банська Хорватія|банською Хорватією]], тоді як вплив італійського [[Іредентизміредентизм]]у був, в порівнянні з іншими містами Далмації, незначним.
== Примітки ==
|
