Релігійні переслідування під час радянської окупації Бессарабії та Північної Буковини: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, вікіфікація
доповнення
Рядок 2:
 
У 1940—1941 рр. частину [[храм]]ів було захоплено, розграбовано, перетворено на громадські чи комунальні споруди або закрито. Були встановлені податки, які віряни були зобов'язані платити, якщо вони хотіли молитися і мати дозвіл на відправлення [[літургія|літургій]]. Коли після червня 1941 року румунські органи влади повернулися, церкви та монастирі було відновлено і знову відкрито, але переслідування поновилося в 1944 році, коли радянські війська [[Друга Яссько-Кишинівська операція|відвоювали цю територію]].<ref name=mphdr/><ref>{{ref-ro}} Ludmila Tihonov, ''Politica statului sovietic faţă de cultele din RSS Moldovenească (1944-1965)'', Editura Prut Internaţional, 2004, p.23–65</ref><ref>{{ref-ro}} Alexandru Donos, ''Regimul sovietic şi Biserica Ortodoxă din Basarabia comunizată (1944-1953)'', in Partidul, Securitatea şi Cultele, 1945-1989, Adrian Nicolae Petcu Ed., Bucureşti, Nemira, 2005, p. 337–349</ref>
 
Нижченаведений неповний список включає священнослужителів різних конфесій, здебільшого вірних [[Румунська православна церква|Румунської православної церкви]], внесених за умови їх офіційного визнання церквою як [[мученицька смерть|мучеників]].
 
* '''[[Александру Балтаге]]'''&nbsp;— засновник бессарабської релігійної преси румунською мовою, член [[Сфатул Церій]] (1917–1918)
*''' Александру Мотеску'''&nbsp;— бессарабський священик румунської православної церкви з міста [[Тігіна]]. За зізнаннями кількох свідків перед «Comisia de triere» у [[Бузеу (місто)|Бузеу]] в 1941 році, на початку радянської окупації Бессарабії його схопила група прибічників комуністів, яка жорстоко познущалася з нього. Йому відрізали язик і вуха, потім відвели до вівтаря, де підпалили, після чого він помер у жахливих муках.<ref name="Hristos 2007, p. 764">{{ref-ro}} ''Martiri pentru Hristos, din România, în perioada regimului comunist'', Editura Institutului Biblic şi de Misiune al Bisericii Ortodoxe Române, Bucureşti, 2007, p. 764</ref><ref>{{ref-ro}} Constantin I. Stan, Alexandru Gaiţă, ''Refugiaţi din Basarabia şi Bucovina de Nord la Râmnicu-Sărat, Buzău şi Mizil (1940-1941)'', in ''Destin românesc'', an IV (1997), no. 2 (14), p. 79, cf. Там же вище </ref><ref>{{ref-ro}} Constantin I. Stan, Alexandru Gaiţă, ''Biserica Ortodoxă Română din Basarabia şi Bucovina de Nord în anii 1940-1941'', у: ''Destin românesc'', an IV (1997), no. 3 (15), pp. 99–110, cf. Там же вище </ref>
* '''Артеміє Мунтяну'''&nbsp;— [[ігумен]] Ново-Нямецького монастиря
* '''Георге Мунтяну''' (нар. 22 квітня 1909 р., пом. 1940 р.)&nbsp;— бессарабський священик румунської православної церкви. 1931 року закінчив теологічний факультет [[Ясський університет|Ясського університету]], у грудні 1931 р. висвячений на священика, очолив [[Нерушай (село)|Нерушаївську]] парафію Ізмаїльського округу. 1 липня 1935 р. став настоятелем церкви Цариці Марії у передмісті міста [[Ізмаїл]]. Його заарештували влітку 1940 року, під крики з вимогою зректися віри обстригли волосся і збрили бороду. Коли він неодноразово відмовився це зробити, його мучителі з НКВС ротрощили йому голову на східцях Ізмаїльського собору. Його таємно поховали містяни.<ref name="Hristos 2007, p. 764"/><ref>{{ref-ro}} Constantin I. Stan, Alexandru Gaiţă, ''Biserica Ortodoxă Română din Basarabia şi Bucovina de Nord în anii 1940-1941'', in ''Destin românesc'', an IV (1997), no. 3 (15), pp. 99–110, cf. above</ref><ref>{{ref-ro}} Alexandru Usatiuc-Bulgăre, ''Preoţi martiri ai Mitropoliei Basarabiei'', in ''Literatura şi Arta'', nr. 11 (2391), 13 martie 1997, Chişinău, p. 7, cf. above</ref><ref>{{ref-ro}}''Alfa şi Omega'', an I, nr. 1, ianuarie 1995, p. 5, cf. above</ref>
 
== Примітки ==