Стрипа: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Посилання: не потребує термінового поліпшення, шаблон знято |
правопис |
||
Рядок 8:
| стік =
| площа_басейну = 1610 км²
| витік = біля м.
| гирло = [[Дністер]]
| країни_басейну = {{UKR}}<br/>[[Тернопільська область]]<br/>{{Тр-Збо}}<br/>{{Тр-Ко}}<br/>{{Тр-Трб}}<br/>{{Тр-Бу}}
Рядок 60:
# Наші предки були язичниками, поклонялися великій кількості богів, які уособлювали сили природи. Один із них ''»[[Стрибог]]"'' — бог вітру. ''Стриба-Сприпа'' бистра, як вітер, ''донька Стрибога.'' На берегах Стрипи, зокрема в Осівцях, розкинулися луки та ліси. Такі місця стародавні слов'яни використовували для поклоніння та спорудження жертовників. Можливо на березі цієї річки було споруджено жертовник Стрибогу.
# Зважаюси на бурхливу течію в деяких місцях, вірогідно, що назва могла піти від слова ''«стрипихата»'' (''стрипихатий'' — розкуйовджений).
# Б. І. Андрусишин вважає, що корінь ''стр-'' означає швидку течію. Це корінь часто трапляється в гідронімах України: Дністер, Істр, Стрий, Істрівка. Також це буквосполучення вживається в назвах річок Стрижень, Струга, Струмок, Остер, Бистриця, Простир, Стривники, Стронавка, Стриня та інших. Ці назви, можливо, походять від старослов'янського ''Строуя,'' руського ''струя,'' українського ''струмінь.'' Серед
# Назву виводять від давньоіллірійської форми, яке перейшло до слов'янського в розумінні ''«струмінь, текуча вода».'' Оскільки і корінь, і суфікс трапляються як іллірійські факти в античній топонімії. Отже, корінь stru-ser- «текти», sr- «швидка (про річку)». Тобто дослівно Стрипа звучить як «текти швидко».
# Гідрооснова пов'язана з давньоруським ''«стрьжьнь»'' — «середина течії річки; найбільша її глибина, бистрінь»; українською стрижень — «бистрінь річки», «фарватер річки, середня частина зі швидкою течією». Загальновживане в українській мові слово стрижень відоме із значенням «найглибше місце в річці, з найбільшою течією».
| |||