Дводольні: відмінності між версіями

'''Дводо́льні''' (Dicotyledoneae, Dicotyledones),&nbsp;'''Двочастко́ві''', '''Двопрозябце́ві'''<ref>Російсько-український академічний словник. А. Кримський, С. Єфремов, 1924—1933</ref> — досить гетерогенна група [[покритонасінні|квіткових рослин]], які характеризуються наявністю у зародка двох бічних супротивних насінних долей . Група не створює [[клада|клади]], тому не є [[таксон]]ом, а розглядається як єдина група тільки з історичної точки зору. У старих системах класифікації рослин (до 1998 року) квіткові рослини звичайно поділялися на дві групи&nbsp;— дводольні та [[однодольні]], зазвичай у ранзі [[клас (біологія)|класу]]. Дводольні&nbsp;— значно більша група, що містить 175—200 тис. видів, приблизно втричі більше, ніж число однодольних.

Після публікації системи [[Система APG|APG]] у 1998 році, дводольні рослини більше не розцінюються як «хороша» група, і назва «дводольні рослини» або «дікоти» більше не використовуваєтьсявикористовується як назва [[таксон]]уа. Значна більшість колишніх дводольних, проте, формують [[монофілія|монофілетичну]] групу, відому як [[Еудікоти]] (eudicots або tricolpates) у сучасній системі класифікації рослин [[Система APG II|APG II]]. Їх легко відрізнити від решти квіткових рослин за структурою їхїхнього пилку. Інші дводольні однодольні рослини мають пилок з однією бороздкою, або форми, що походять від нього, тоді як еудікоти мають пилок з трьома бороздками (tricolpate), або форми, що походять від нього.