Манжула Анатолій Олександрович: відмінності між версіями

'''Анато́лій Олекса́ндрович Манжу́ла''' ([[{{ДН|19 серпня]] [[|08|1928]]}}, село Іванівка Краснолуцького району, тепер [[Луганська область|Луганської області]] — [[{{ДС|12 грудня]] [[|12|2011]]}}, місто [[Москва]], [[Російська Федерація]]) — український радянський діяч, один із керівників вугільної промисловості, начальник комбінату «Донбасантрацит», заступник міністра вугільної промисловості Української РСР. Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 7-107—10-го скликань.

З 1948 р. року — начальник дільниці шахти № 15-16 тресту «Гуковвугілля», начальник дільниці, начальник вентиляції, помічник головного інженера шахти № 8-19 тресту «Боково-Антрацит».

У 1954 —1954—1959 1959 р.роках — заступник головного інженера шахти № 4, головний інженер, начальник шахти № 7-7-біс тресту «Боково-Антрацит» міста Боково-Антрацит Ворошиловградської області.

У 1959 —1959—1961 1961 р.роках — начальник шахти № 1-2 «Лобівська» тресту «Фрунзевугілля» комбінату «Донбасантрацит» міста Ровеньки Луганської області.

У вересні 1964 —1964—1976 1976 р.роках — начальник комбінату «Донбасантрацит» міста Красний Луч Луганської області.

У 1976 —1976—1980 1980 р.роках — генеральний директор виробничих об'єднань «Донбасантрацит» та «Ровенькиантрацит» Ворошиловградської області.

У 1980 —1980—1985 1985 р.роках — заступник міністра вугільної промисловості Української РСР.

З 1985 р. року — начальник технічного управління, начальник Головного науково-технічного управління Міністерства вугільної промисловості СРСР. У серпні 1987 — серпні 1989 р. — головний редактор журналу «Уголь».

З 1989 р. року — заступник голови виконавчого комітету Товариства гірничих інженерів у Москві.