Модель ударного формування Місяця: відмінності між версіями

Доказами справедливості цієї гіпотези вважаються: зразки місячного ґрунту, які вказують на те, що поверхня Місяця колись була розплавленою, і те, що Місяць, мабуть, має відносно мале {{нп|Ядро планети|ядро|ru|ЯдроPlanetary планетыcore}} з сірчистого заліза, а також свідчення подібних зіткнень в інших зоряних системах.

Свідчать про таке зіткнення зібрані [[екіпаж]]ами [[Космічний апарат|космічних апаратів]] «[[Аполлон (космічний корабель)|Аполлон]]» зразки місячних [[Гірська порода|порід]], які за складом [[ізотоп]]ів [[Кисень|кисню]] майже ідентичні речовині земної мантії. При [[Хімія|хімічному]] дослідженні цих зразків не виявлено ні [[Летка сполука|летких сполук]], ні легких [[Хімічний елемент|елементів]]; вважається, що вони були «випарувані» при надзвичайно сильному [[нагрів]]і, який супроводжував утворення цих порід. [[Сейсмометрія|Сейсмометрією]] на Місяці були виміряні розміри її [[залізо]]-[[Нікель|нікелевого]] {{нп|Ядро планети|ядра|ru|ЯдроPlanetary планетыcore}}, яке виявилось меншим, ніж вважалося іншими [[гіпотеза]]ми утворення Місяця (наприклад, гіпотезою одночасного формування Місяця та Землі). Водночас, такий малий розмір ядра добре вписується в теорію зіткнення, в якій вважається, що Місяць сформувався в основному з викинутої при ударі більш легкої речовини мантії Землі та тіла, що зіткнулося з нею, в той час як важке ядро цього тіла занурилося і злилося з ядром Землі.