Місяць (супутник): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
DixonD (обговорення | внесок) →Поверхня Місяця: додав зображення місяця з підписаними основними кратерами українською мовою |
м Вікіфікація |
||
Рядок 166:
Вперше астрономам вдалося заглянути на зворотний бік Місяця [[1959]] року, коли радянська станція [[Луна-3]] пролетіла над ним і сфотографувала невидиму з Землі частину поверхні. Зворотний бік Місяця є ідеальним місцем для астрономічної обсерваторії. Розміщеним тут оптичним телескопам не довелося б пробиватися крізь щільну земну атмосферу. А для радіотелескопів Місяць слугував би природним щитом із твердих гірських порід завтовшки 3500 км, який надійно прикрив би від будь-яких радіоперешкод із Землі.
На початку 1960-х років [[Джон Фітцджеральд Кеннеді|Джон Кеннеді]] оголосив, що висадка людини на Місяць відбудеться до 1970 року. Для підготовки до пілотованого польоту [[NASA]] виконало кілька космічних програм: «[[Рейнджер (програма)|Рейнджер]]» — фотографування поверхні, «[[Сервеєр]]» (1966—1968) — м'яка посадка і зйомки місцевості та {{нп|Лунар орбітер (програма)|«Лунар орбітер»|
Програма пілотованого польоту на Місяць називалася [[Аполлон (космічна програма)|«Аполлон»]]. Місяць — єдине позаземне тіло, на якому побувала [[людина]]. Перша посадка відбулася [[20 липня]] [[1969]] року; остання — у грудні [[1972]] року. Місяць став першим небесним тілом, зразки якого були доставлені на Землю.
Рядок 174:
Після закінчення радянської космічної програми [[Луна (космічна програма)|«Луна»]] і американської [[Аполлон (космічна програма)|«Аполлон»]] дослідження Місяця за допомогою космічних апаратів було практично припинено.
На початку XXI століття Китай опублікував свою програму освоєння Місяця, що включає, крім доставки місяцеходу ([[2011]] року) і надсилання ґрунту на Землю ([[2012]]), ще й будівництво населених місячних баз ([[2030]]). Вважається, що це змусило інші космічні держави знову розгорнути місячні програми. Наприклад, [[ЄКА]] [[28 вересня]] [[2003]] запустило свій перший місячний зонд {{нп|Смарт-1|«Смарт-1»|
Сьогодні дослідникам доступно 382 кг місячного ґрунту, зібраного під час здійснення проекту «Аполлон» (1969—1972) і близько 300 г ґрунту, доставленого радянськими автоматичними станціями [[Луна-16]], [[Луна-20]] і [[Луна-24]]. Цей ґрунт складається з приблизно 2200 різних зразків з дев'яти точок Місяця. Близько 45 кг зразків NASA безкоштовно передало до низки науково-дослідних організацій у США та інших країнах. Зразки для дослідження може отримати будь-яка наукова установа, що складе обґрунтовану заявку.
Рядок 293:
* [[Місячна програма США]]
* [[радянська місячна програма|Місячна програма СРСР]]
* {{нп|Місячна програма КНР||
* [[Місячна програма ЄКА]]
* [[Фази Місяця]]
| |||