Будинок Міла: відмінності між версіями

'''Буди́нок Міла́''' ({{lang-ca|Casa Milà}}, читається ''Ка́за Міла́''), відомий також під назвою '''Ла Педре́ра''' або '''Ла Падре́ра''' ({{lang-ca|La Pedrera}} - «кар'єр»), — житловий будинок, побудований [[Каталонці|каталонським]] архітектором [[Антоніо Гауді]] у [[1906]]–[[1910]] (будівництво офіційно закінчилося у [[1912]]). РозміщенийРозташований за адресою [[Проїзд Ґрасія|пр. Ґрасія]], 92 у районі [[Барселона|Барселони]] [[Ашямпла]].

Будинок Міла — житловий будинок. Запроектувавспроектований йогоархітектором АнтонАнтоніо Гауді для промисловця Пере Міла і його дружини іта побудувавпобудований у Барселоні ув 1906-1910 роках. Це одна з визначних пам'яток каталонської столиці та найбільш зрілий і останній "«світський"» проект цього архітектора. Кам’яниця Міла, як задумав Гауді, мала бути відповіддю на брак цікавих будинків у місті. З погляду на презентабельність (будівля має вигляд потужного скелястого блоку) жителі Барселони назвали його Ля Педрера, що означає [[Каменярня]].

У цьому проекті Гауді не використовував, або використовував мінімально, прямі лінії. Тому фасад будівлі нагадує схвильоване море. Виглядає важко і монументально хоч зведена з тонких вапнякових плит. Балкони прикрашають унікальні ковані з заліза балюстради у формі дикої гущавини. Прикрасами головного фасаду є також спеціально розміщені птахи, які мають створювати враження таких, що готуються до відльоту. Всередині будівлі видно, якого значення Гауді надавав деталям; кожна стеля має власну гіпсову форму. Заслуговують уваги також численні мозаїки і столярка. На даху архітектор створив димарі що формою нагадують дим. Проект цієї будівлі Гауді став новаторським для свого часу. У будинку продумана система природної вентиляції, що дозволяє відмовитися від кондиціонерів. Міжкімнатні перегородки у кожній з квартир будинку можна переміщати на свій розсуд , є підземний гараж. Будівля представляється собою залізобетонну конструкцію з [[Тримкість|тримальними]] колонами без тримальних і опорних стін. Усі вікна кімнат виходять на вулицю або у внутрішній двір кварталу, а вікна господарських приміщень і кімнат прислуги виходять в три внутрішніх дворики.

Будівництво Каса Міла не було закінчено повністю через суперечки з інвестором. Попри це будівля повсюдно вважається за найкращий витвір Гауді, в якому він повністю зреалізувавреалізував плоди свого досвіду.

Квартира на сьомому поверсі будівлі оформлена у стилі 20- х років XX століття і разом з горищним поверхом і терасою на даху доступна для відвідувачів. На інших поверхах розміщуються офіси , деякі квартири як і раніше займають жителі.

У 1984 році будинок став першою із споруд XX століття, яка була включена до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.