Максимовичівка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
уточнення, оформлення |
||
Рядок 3:
Головний принцип цієї системи — збереження традиційного написання, але з позначенням умовними знаками зміненої вимови. Фактично це зводилось до таких правил:
* зберігається буква «'''[[ять|ѣ]]'''» (ять) (з читанням її як [
* над іншими голосними, вимова яких також зазнала [[ікавізм]]у (змінилась на [
** при цьому початкове
** '''û''' використовувалася для позначення [i] після [ts], що в староукраїнській і давньоруській графіці передавалася як '''и''': ''женц<u>û</u>, оч<u>û</u>'' (у сучасній орфографії ''женці, очі'');
* зберігається літера «'''[[ы]]'''» : ''сынъ'', але ''сила''; це було особливо корисно для деяких західних діалектів, де існує різниця у вимові «'''ы'''» та «'''и'''», хоча в більшості випадків літери '''і''', '''и''' та '''ы''' мали однакове читання (відповідали сучасному українському «'''и'''»), використання тієї чи іншої літери визначалось етимологічно;
* використовується буква «'''[[ё]]'''»: ''<u>ё</u>му, пол<u>ё</u>выхъ, послѣдн<u>ё</u>го'';
* застосування літер «'''[[і]]'''», «'''[[ѳ]]'''», «'''[[ъ]]'''» регулювалось правилами, ідентичними тим, що діяли в [[російська мова|російській мові]] XIX ст.;
Рядок 18 ⟶ 19:
* написання слів могло відрізнятись від їх звучання, що не позначалось додатково на письмі(зокрема, дієслова в формі чоловічого роду однини минулого часу зберігали на письмі давнє закінчення ''-лъ'': ''ходи<u>лъ</u>'', ''чита<u>лъ</u>''; закінчення прикметників твердої групи у називному відмінку множини: ''прекрасн<u>ы</u>'', ''добр<u>ыи</u>'' (сучасне ''прекрасн<u>і</u>'', ''добр<u>ії</u>'') тощо).
Вибір правильного знака для [i] (серед ô, ê, ѣ) визначався переважно за наявністю / відсутністю чергування з [о], [е] у відкритому складі.
Порівняно з фонетичними правописами, перевагою максимовичівки була можливість розрізняти на письмі слова з близьким звучанням, але різним значенням, що можна побачити на прикладі (ліворуч — фонетичний запис ([[ярижка]]), праворуч — за системою Максимовича):
Рядок 82 ⟶ 83:
|+
|}
Однак, як зазначає сам автор цього правопису, «Кажучи правду, так мій спосіб писання важчий не читаючому, а пишучому, і особливо мені першому, що взяв на себе труд відшукувати корінні звуки, які покриваються звуком і, що інколи незовсім легко.»
| |||