Костянтиноградський повіт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Madvin (обговорення | внесок) →Статистика, поділ і населення: доповнення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 69:
Знову був утворений [[1802]] року у складі [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]].
До [[Селянська реформа 1861|реформи]] [[1861]] року майже 60 % усіх [[Селяни|селян]] повіту були [[Кріпацтво|кріпаками]], вони одержали після реформи по 2,4 десятини на [[Ревізька душа|ревізьку душу]], а колишні [[державні селяни]] — по 5,2 десятини на душу. Цензових [[Дворянство|дворян]] (до реформи) у повіті було 66. Найбільшими землевласниками були: велика княгиня Олена Павлівна, Базилевські, графи Ламберти, Струкови, Милорадовичі, Кохановські, Сахновські фон-Лауніц, Марченко.
На початку [[20 століття|ХХ століття]] Костянтиноградський повіт став одним з осередків селянських рухів, найбільші з яких відбулися навесні [[1902]] року та в [[1905]] році. З нападом на Карлівську економію герцогів Мекленбург-Стрілицьких [[26 березня]] [[1902]] року розпочався селянський виступ, який охопив села [[Варварівка (Карлівський район)|Варварівку]], [[Максимівка (Карлівський район)|Максимівку]], [[Мар'янівка (Карлівський район)|Мар'янівку]], [[Попівка (Карлівський район)|Попівку]], [[Білухівка|Білухівку]] та інші, вийшов за межі економії і став швидко поширюватися в Костянтиноградському і [[Полтавський повіт|Полтавському]] повітах. Аграрний рух охопив Карлівську вотчину Мекленбург-Стрілицьких та ряд інших населених пунктів повіту в [[1905]]—[[1907|07]] роках.
Рядок 107:
|сторінки =1024
|isbn =5-88500-033-6
}} — с.
* Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Таблица XIII. Распределение населения по родному языку. Т. Т.1-50. С.-Петербург:
== Примітки ==
| |||