Щитоподібна залоза: відмінності між версіями

Українська назва щитоподібної залози є [[калька (мовознавство)|калькою]] її латинської назви  — «''glandula thyroidea»'', яка буквально значить «залоза у формі щита-[[туреос]]а».

Щитоподібна залоза має капсулу&nbsp;— фіброзну оболонку, яка формує внутрішній та зовнішній листки, між якими знаходиться жирова клітковина, в якій проходять позаорганні судини, вени, та гілочки зворотних нервів. Зовнішній шар спереду сформований претрахеальною пластинкою фасції шиї ({{lang-la|lamina pretrachealis fasciae cervicalis}}), яка переходить в каротидну пластинку ззаду та латерально. Спереду щитоподібну залозу покривають [[шия|грудинно-щитоподібний]] ({{lang-la|Sternothyroid}}) та [[шия|під'язиково-щитоподібний]] м'язи ({{lang-la|Sternohyoid}}) (див. мал. ліворуч), латерально&nbsp;— [[Кивальний м'яз|грудинно-ключично-сосцеподібний м'яз]] ({{lang-la|m.sternocleidomastoideus}}). На задній поверхні, щитоподібна залоза фіксована до перстнеподібного хряща, кілець трахеї та до нижнього констриктора глотки [[Підвішуюча зв’язказв'язка щитоподібної залози|підвішуючою зв'язкою]].<ref>{{cite journal | author = Yalçin B., Ozan H. | year = 2006 | month = February | title = Detailed investigation of the relationship between the inferior laryngeal nerve including laryngeal branches and ligament of Berry | journal = Journal of the American College of Surgeons | volume = 202 | issue = 2 | pages = 291–6 | pmid = 16427555 | doi = 10.1016/j.jamcollsurg.2005.09.025}}</ref><ref>{{Cite web|last1=Lemaire|first1=David|title=eMedicine - Thyroid anatomy|date=2005-05-27|url=http://www.emedicine.com/ent/topic532.htm|accessdate=2008-01-19|deadurl=circular-redirect}}</ref>

Щитовидна залоза добре постачається кров'ю (вона посідає '''перше''' місце серед органів за кількістю крові, яка протікає за одиницю часу на одиницю маси). Здійснюється воно парними [[Верхня щитоподібна артерія|верхніми]] і [[Нижня щитоподібна артерія|нижніми]] щитовидними артеріями. Як анатомічний варіант, у 3-10&nbsp;% людей буває [[Непарна щитоподібна артерія|непарна артерія]] ({{lang-la|a.thyroidea ima}}), яка бере початок від дуги [[аорта|аорти]] або від [[Плечоголовний стовбур|плечоголовного стовбура]]. Ця артерія підходить до перешийка ЩЗ і віддає гілки до медіальних відділів правої і лівої часток. Щитовидні артерії розгалужуються між фасціальною і власною капсулами залози, лягають на поверхню її часток, проникають всередину паренхіми.

=== С-клітини ===

Крім фолікулярних клітин, в структурі щитоподібної залози також є парафолікулярні або [[С-клітина|С-клітини]]. [[С-клітина|С-клітини]] лежать поодиноко між базальною мембраною та базальним полюсом тиреоцитів (парафолікулярне розташування), чи між тироцитами (інтрафолікулярне розташування) та складають приблизно 10&nbsp;% всіх клітин. Це клітини неправильної округлої чи полігональної форми, цитоплазма яких містить добре розвинуті гранулярну ендоплазматичну сітку та [[комплекс Гольджі]], велику кількість секреторних гранул. С-клітини продукують гормон [[кальцитонін]], що бере участь в регуляції кальцієвого обміну.

Її порушення можуть супроводжуватися як підвищенням, так і зниженням її гормонотворчої функції. Якщо гіпотиреоз розвивається в дитячому віці, то буває [[кретинізм]]. При цьому захворюванні спостерігається затримка росту, порушення пропорцій тіла, статевого та психічного розвитку. [[Гіпотиреоз]] може зумовити інший паталогічний стан&nbsp;— [[мікседема|мікседему]] (слизовий набряк). У хворих відзначається збільшення маси тіла за рахунок надмірної кількості міжтканинної рідини, одутлість обличчя, психічна загальмованість, сонливість, зниження [[інтелект]]у, [[розумова відсталість]], порушення статтевих функцій та всіх видів обміну речовин. Захворювання розвивається переважно в дитячому віці та в клімактеричний період, однак і дорослі люди в не клімактеричний період можуть страждати від пониженої функції щитовидної залози. При гіперфункції залози розвивається [[тиреотоксикоз]]. У деяких географічних регіонах ([[Карпати]], Волинь та ін.), де спостерігається дефіцит йоду у питній воді, населення хворіє на ендемічний зоб. Для профілактики розладів щитоподібної залози використовують спеціальні [[біологічно активні добавки]] сполук [[йод]]у, [[селен]]у. Однак для цієї мети категорично заборонено вживати аптечний розчин йоду. Для оцінки ЩЗ в клініці використовують ряд проб: введення радіонуклідів&nbsp;— [[радіойод|йоду-131]], технецію, визначення основного обміну, дослідження за допомогою ультразвуку, встановлення концентрації [[Тиреотропний гормон|тиреотропного гормону гіпофіза -&nbsp;— ТТГ]], визначення концентрацій гормонів щитоподібної залози: [[трийодтиронін]]у та [[тироксин]]у в крові. Лікують розлади функцій щитоподібної залози лікуванням розладів, які спричинють порушення функцій щитоподібної залози, та відповідною гормональною терапією гормонами щитовидної залози.