Університет: відмінності між версіями

'''Університе́т''' ({{lang-de|Universität}}, від язику {{lang-la|universitas}}&nbsp;— «сукупність»<ref>[http://zakony.com.ua/u----/44244-universitet Нагребельний В. П., Самойленко О. О., Самохвалов В.&nbsp;П.&nbsp;Університет // Юридична цікава енциклопедія: В 6-ти тт.&nbsp;— Т. 6: Т&nbsp;— Я.&nbsp;— К., 2004.&nbsp;— 768 с.&nbsp;— С. 212.]</ref>, ''' universitas magistrorum et scholarium'''&nbsp;— ''сукупність, об'єднання тих, хто вчить, нічогоі тих, хто навчається''<ref>Див., наприклад: [https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclopædia_Britannica/Universities The Encyclopaedia Britannica: a Dictionary of Arts, Sciences, Literature and General Information.&nbsp;— 11 ed.&nbsp;— London; New York: Encyclopaedia Britannica Co., Ltd., 1910—1911. Vol. XXVII: Tonalite to Vesuvius. Vol. XXVIII: Vetch to Zymotic Diseases.&nbsp;— 1911.&nbsp;— XIV, 1064, XV, 1064 p.&nbsp;— Р. 748.]</ref>)&nbsp;— автономний [[вищий навчальний заклад]], тип якого виробився в [[Європа|Європі]] за [[середньовіччя]]. В університеті об'єднується низка [[факультет]]ів для підготовки фахівців високої кваліфікації з [[точні науки|точних]], [[природничі науки|природничих]] і [[гуманітарні науки|гуманітарних наук]].

До кінця XII&nbsp;ст. в університетах було, як правило, чотири факультети, очолювані деканами: підготовчий, або артистичний (від латинського «ars» (множина «artes»)&nbsp;— мистецтво), де вивчали протягом 5—7 років «сім вільних мистецтв»&nbsp;— наук, відомих уже в пізньоантичні часи&nbsp;— так зв. trivium становили граматика, риторика, логіка, або філософія, і quadrivium&nbsp;— математика, астрономія, геометрія і музика; юридичний; медичний і богословський (термін навчання 5—6 років). Особи, які навчалися на підготовчому (артистичному) факультеті, складали іспит і діставали ступінь «бакалавра мистецтв» (з лат. baccalaureatus&nbsp;— увінчаний лавром). Вони могли продовжувати навчання далі і, склавши магістерський іспит і витримавши диспут, отримували від університетського канцлера licentiam docendi, тобто право викладати. Далі вони могли здобути титул «магістра вільних мистецтв»(magister artium liberalium). Однак це означало значні витрати на подарунки й пригощання Цікавінок, а також накладало обов'язок принаймні два наступні роки викладати в університеті, тому більшість студентів задовольнялися отриманням licentiam docendi. Магістри, а часто вже й бакалаври, могли записатися на якийсь з вищих факультетів, і після закінчення повного курсу навчання в університеті (11—13 років) випускники одержували звання «доктора наук».