Древлеправославна Церква України: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створено шляхом перекладу сторінки «Киевская и всея Украины епархия»
 
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Київська і всієї України єпархія'''  — канонічний і структурно-територіальний підрозділ [[Руська православна старообрядська церква|Руської православної старообрядницької церкви]] на території України (але без Криму).
 
== Історія ==
Територія сучасної [[Україна|України]] була одним з основних напрямків колонізаційних прагнень старообрядців з другої половині XVII століття. В цей час були заселені [[Стародубщина]], [[Поділля]], Південна [[Бессарабія|Бесарабія]], [[Слобідська Україна|Слобожанщина]] і [[Буковина]]. Масові переселення старообрядців в Україну тривали протягом усього XVIII  ст., а в [[1770-ті]] рр. заселяються Київщина, центральна і південна частина України.
 
У середині XIX століття в Києві налічувалося 52,5  % купців I гільдії, що належали до старообрядництва.
 
На території України з моменту поселення і до 1917 року в різний час існувало понад сорока старообрядницьких монастирів і скитів, серед яких особливе становище посідали &nbsp;Білокриницький (існує дотепер) та Куренівські монастирі (зруйновані більшовиками). Куренівський Миколаївський чоловічий монастир став резиденцією одного з перших російських старообрядницьких єпископів &nbsp;— Балтського Варлаама. У Куренівському монастирі поховано понад 500 ченців, у тому числі 146 схимників, 36 священноіноків і священиків, а також кілька єпископів.<ref>[http://www.starover.religare.ru/article6469.html Сергей Таранец, Киев (Украина) Русские старообрядцы на территории Украины: заселение, история и современное состояние]</ref>
 
24 серпня 1901 року була заснована Київська та Балтська єпархія<ref>[http://rpsc.ru/misc/other/1901-g-avgust-gnizhniy-novgorod/ "« 1901 г., август, г. Нижний Новгород Русская Православная Старообрядческая Церковь]</ref>.
 
21 жовтня 2015 року Освячений Собор, розглянувши питання про опіку Автономної республіки Крим, констатував, що «опіка„опіка цих територій, як раніше, архієреєм Київської і всієї України єпархії стала практично неможливою»неможливою“ і доручив опіку території так званої Республіки Крим митрополиту Московському і всієї Русі<ref name="autogenerated1">[http://rpsc.ru/news/itogi-osvyashhennogo-sobora/ » В Москве на Рогожском завершился Освященный Собор Русская Православная Старообрядческая Церковь]</ref>.
 
17-19 жовтня 2017 року освячений собор РПСЦ затвердив за єпархією статус архієпископії<ref>http://rpsc.ru/news/os-2017-postanovlenia/</ref>.
Рядок 16:
== Очільники єпархії ==
 
* ''Анастасій (Лебедєв)'' (24 серпня 1901 &nbsp;— 14 лютого 1906) {{в/у}}, єп. Ізмаїльський
* Єрмоген (Перфілов) (23 червня 1907 &nbsp;— 22 лютого 1915) єп. Київський
* ''Флавіан (Разуваєв)'' (26 серпня 1915 — 19221915—1922) єп. Новозибківський
* Рафаїл (Воропаєв) (1922 &nbsp;— 24 жовтня 1937)
* Веніамін (Агольцов) (11 серпня 1946-19541946—1954) єп. Київський і Вінницький
* Іринарх (Вологжанин) (1 липня 1956 &nbsp;— 19 жовтня 1973) єп. Київський, Вінницький і Одеський
* Євтихій (Кузьмін) (1974-19871974—1987) єп. Київський, Вінницький і Одеський
* Іоанн (Витушкин) (22 березня 1988 &nbsp;— жовтень 1992)
* [[Саватій (Козко)]] (23 лютого 1993 &nbsp;— 8 липня 2016)
* Никодим (Ковальов) (з 11 грудня 2016)<ref>{{Cite web|url=http://ruvera.ru/news/kandidat_arhipastyrya_kievskoiy_eparhii|title=На Соборе РПсЦ выбрали кандидатуру нового архипастыря Киевской и всея Украины епархии|accessdate=2016-10-22}}</ref>
 
== Структура ==
* Кафедральне місто &nbsp;— [[Київ]]
 
* Кафедральне місто — [[Київ]]
* Кафедральний храм: Успіння Пресвятої Богородиці (м. Київ, вул. Почайнинська, 26)<ref>[http://samstar-biblio.ucoz.ru/publ/4-1-0-6 Структура РПСЦ]</ref>
 
Рядок 41 ⟶ 40:
== Сучасний стан ==
[[Файл:Успенський_собор_старообрядців.jpg|міні|250x250пкс|[[Успенський собор (Біла Криниця)|Успенський собор]] у селі [[Біла Криниця (Глибоцький район)|Біла Криниця]]]]
В даний час старообрядницькі громади України не відрізняються численністю. У період радянської влади практично повністю припинила своє існування Черкаська старообрядницька громада (до 1917 &nbsp;р. в цьому місті проживало понад 6 тис. старообрядців, існувало 5 старообрядницьких храмів і два монастиря).
 
В Куренівці до 1917 року діяли 3 старообрядницькі общини, 5 церков і три монастирі, а в теперішній час громада перебуває тільки в стадії формування.<ref>[http://www.staroobryad.narod.ru/aboutch14.html Сергей Петрович Петров Киевская Русь и староверы.]</ref>
Рядок 54 ⟶ 53:
 
== Примітки ==
{{примечанияreflist|2}}
 
== Посилання ==
 
* [http://ruvera.ru/commune/tag/ukraine Старообрядницькі храми України]