Відмінності між версіями «Відар»

260 байтів вилучено ,  2 роки тому
орфографія
(орфографія)
'''Відар''' ([[Давньоскандинавська мова|давньосканд.]] ''Víðarr'') — в [[Германо-скандинавська міфологія|скандинавській міфології]] бог помсти та мовчанки, син [[Одін]]а та велетункивелетки [[Ґрід]].
 
В день [[Рагнарек|Рагнарьок]]у, згідно з пророцтвом віщих [[Норни|норн]], богинь долі, величезний вовк [[Фенрір (міфологія)|Фенрір]] уб'є Одіна, після чого буде вбитий Відаром. Давні люди вважали Відара втіленням незайманого лісу або невичерпних сил природи. Мовчазний ВідарВін звпозв'язував богів з лісом та природою. Цьому богові доведетьсявдалося вижити під час Раґнарьоку, а по томупотім керувати оновленим світом. Житло Відара розташовувалося в Ландвіді («далека земля»). Палац, прикрашений зеленими гілками та свіжими квітами, було розташовано в непрохідному лісі, де панували тиша та усамітнення, які він так любив. В давньоскандинавських легендах Відар зображається високим, добре складеним красенем, вдягненим у жовті лати, якийщо носивносить на поясі меч з широким лезом та був взутий в залізний або шкіряний чобіт. Чобіт, який носив Відар, повинен був захистити його від вовка Фенріра, який, вбивши Одіна, кинеться на йогонього з сина, широко розкривширозкритою пащупащею, абинамагаючись його проковтнути Відара. Відар засуневстигне свійзасунути чобіт звіревізвірові вміж пащу, що не дозволить тому звести щелепизуби, схопить його за верхню та нижню щелепи й розірве пащу вовка навпіл. Так як в міфах згадується лише один чобіт, деякі міфологи ототожнюють Відара зі струменем води, який підійметься, аби загасити дике вогнище, символом якого і є жахливий вовк Фенрір. Відар був не лише втіленням невичерпних сил природи, але також символом її воскресіння та оновлення природи. Сенс вічного закону природи полягає в тому, що замість зів'ялих квітів та листя з'являться молоді паростки, набубнявіють бруньки, розпустяться нові листя та квіти.
Він мститься за свого «батька» Одіна, чиєю проекцією є, й допомагає пережити кризу.
 
В день [[Рагнарек]]у, згідно з пророцтвом віщих [[Норни|норн]], богинь долі, величезний вовк [[Фенрір (міфологія)|Фенрір]] уб'є Одіна, після чого буде вбитий Відаром.
Давні люди вважали Відара втіленням незайманого лісу або невичерпних сил природи. Мовчазний Відар зв'язував богів з лісом та природою. Цьому богові доведеться вижити під час Раґнарьоку, а по тому керувати оновленим світом. Житло Відара розташовувалося в Ландвіді («далека земля»). Палац, прикрашений зеленими гілками та свіжими квітами, було розташовано в непрохідному лісі, де панували тиша та усамітнення, які він так любив. В давньоскандинавських легендах Відар зображається високим, добре складеним красенем, вдягненим у жовті лати, який носив на поясі меч з широким лезом та був взутий в залізний або шкіряний чобіт. Чобіт, який носив Відар, повинен був захистити його від вовка Фенріра, який, вбивши Одіна, кинеться на його сина, широко розкривши пащу, аби проковтнути Відара. Відар засуне свій чобіт звіреві в пащу, що не дозволить тому звести щелепи, схопить його за верхню та нижню щелепи й розірве пащу вовка навпіл. Так як в міфах згадується лише один чобіт, деякі міфологи ототожнюють Відара зі струменем води, який підійметься, аби загасити дике вогнище, символом якого і є жахливий вовк Фенрір. Відар був не лише втіленням невичерпних сил природи, але також символом воскресіння та оновлення природи. Сенс вічного закону природи полягає в тому, що замість зів'ялих квітів та листя з'являться молоді паростки, набубнявіють бруньки, розпустяться нові листя та квіти.
 
== В сучасній культурі ==
Відар є одним з головних героїв роману Кім Вілкінз «Привид островуострова» ([[w:en:Kim Wilkins|Kim Wilkins]], [[w:en:Giants of the Frost|Giants of the Frost]], [[2004]]).
 
== Джерела ==
Анонімний користувач