Казенник: відмінності між версіями

'''Казе́нник, казенна частина''' або '''задо́к'''&nbsp;— задня частина артилерійського ([[міномет]]ного) [[Ствол (зброя)|ствола]], в якій розташований [[Затвор (зброя)|затвор]]. У сучасній стрілецькій зброї аналогічна за призначенням деталь називається [[ствольна коробка|ствольною коробкою]] або затворною коробкою, і, як правило, виконується конструктивно окремо від ствола. Назви «казенник», «казенна частина» пов'язані з тим, що на задній частині ствола ставилось «казенне» клеймо, що вказувало на приналежність гармати державі («казні»)<ref name="Александр Берназ">{{cite web |url=http://bibcity.ru/index.php/russkaya-armiya/osnashchenie|назва= Русская армия: Оснащение |автор=Александр Берназ|дата= |веб-сайт=bibcity.ru |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=20 червня 2018}}</ref>. Задній обріз ствола називається ''казенним зрізом'' (на протилежність дульному).

На старовинних гарматах ствол являв собою циліндр (пізніше [[зрізаний конус]]), наглухо закритий із заднього кінця, який і називався казенною частиною чи казенником. Округле завершення казенника звалось ''таріль'' (''торіль''), кульоподібний виступ на ній&nbsp;— ''[[винград]]'' (''виноград''). Пояс (тобто потовщення на стволі) біля тарелі називався ''тарільним поясом''. У казенній частині просвердлювали ''затравочний отвір'', що вів до [[Камора (зброя)|зарядної камори]] й слугував для запалення заряду. Первісно затравочний отвір був похилим, виходячи на поверхню тарелі, потім його стали робити вертикальним. Для захисту бронзи ствола від згубної дії порохових газів в отвір угвинчували мідну трубку&nbsp;— ''затравочний гвинт''<ref>{{cite web |url=http://bibcity.ru/index.php/russkaya-armiya/osnashchenie|назва= Русская армия: Оснащение |авторname="Александр Берназ|дата= |веб-сайт=bibcity.ru |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=20 червня 2018}}<"/ref>. Після пострілу затравочний отвір прочищали ''протравником''&nbsp;— залізним стрижнем. Ще один протравник, мідний, використовувався для проколювання [[зарядний картуз|зарядного картуза]] в каморі (при картузовому заряджанні). Спочатку передача запалу здійснювалася через невелику кількість насипаного в отвір пороху, потім з'явилися [[запальна трубка|запальні трубки]].