|
Походив з [[Рюриковичі]]в, а саме від однієї з гілок князів [[Бабичі]]в -з князів [[Друцькі-Соколинські|Друцьких-Соколинських]]. У 1445—1474 — [[архієпископ]] [[Смоленськ]]ий.
По смерті митрополита [[Григорій II Болгаринович|Григорія ІІ Болгариновича]] собор українських єпископів вибрав митрополитом Мисаїла (Пструча), алепри патріархцьому йогопрохання про затвердження на митрополію надіслали не затвердивдо Константинополя, а передали через папського легата Антоніо Бонумбре до папи римського, взоруючись на прецедент із митрополитом Григорієм, якого прислав на Русь також папа. ЩеНа переджаль, вибороміз Мисаїланевідомих українськіпричин єпископивідповіді зверталисьз Риму не було (вочевидь, листа в Римі не отримали), що й стало поштовхом звернутися з [[Послання Мисаїла до папи Сикста IV|новим листом до Папипапи]] Римського[[Сикст IV|Сикста IV]]., який дійшов до нас під назвою "Послання Мисаїла". В ньому, серед іншого, прохали, щоб вінпапа, післяв дусі [[Флорентійський собор|Флорентійського собору]], захистив православних [[Українська Православна Церква (1458-1596)|Київської митрополії]] від польськихкривд із боку латинського духовенства. При цьому Мисаїл надалі застосовує щодо себе в листі від 1476 р. титул "елект на митрополію", отже без посвячення з Риму митрополитом себе не вважав і до Константинополя по затвердження не звертався. Правив Київською митрополією до 1480 року. Його вважають можливим автором Літопису за утисків1254—1425 рр.
Мисаїл, після того як став митрополитом, 14 березня 1476 року звертається з [["Послання Мисаїла" довід папи1476 Сикста IV|новим листом до папи]] [[Сикст IV|Сикста IV]]р. Лист також підписали князь [[Михайло Олелькович]], князь Дмитро[[Бєльський Федір Іванович|Федір Більський]], князь Дмитро В'яземський, [[ІосифІван (Солтан)|Йосиф СолтанХодкевич]], таІван іншіСолтан видатні(якого діячічасто тогоплутали часу.з Наодним цьогоіз листанаступних Папамитрополитів відповів[[Йосиф буллою,Солтан|Йосифом вСолтаном]]) якійта визнавінші східнийвидатні обряддіячі рівноправнимтого латинському. Проте польська влада та священики продовжували утискувати православнихчасу.
КонстантинопольськийТого патріархж 1476 року приславКонстантинопольський патріарх свого свого ставленика на митрополита [[Спиридон (митрополит)|Спиридона (Сатану)]], ченця Афонського монастиря. Проте його було заарештовано польською владою та не допущено до управління церквою. Після втечі з Речі Посполитої Спиридон подався в Московію, однак і там його не прийняли, а запроторили до монастиря.
Правив Київською митрополією до 1480 року. Його вважають можливим автором Літопису за 1254—1425 рр.
{{succession|office=[[Митрополити Київські|Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси]] <br />[[1474]]—[[1480]] |preceded=[[Григорій II Болгаринович]]|succeeded=[[Симеон (митрополит)|Симеон]]}}
|
