Острозьке князівство: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
правопис, стиль |
||
Рядок 52:
У 1511 році до Острозького князівства було доєднано Степаньське князівство, на що видано спеціальну грамоту короля Сигізмунда I. У 1522 році останній підтвердив князю Костянтину Острозькому статус удільного володаря, надавши прилей печатки на червоному воску «бачучи на його милості знаменитий і високий дім княжий». Втім, у 1540-х роках внаслідок смерті декількох представників роду Острозьких чоловічої статі відбувається послаблення князівства, яке на деякий час опинилося розділеним. Лише у 1574 році завдяки діям [[Костянтин Василь Острозький|Костянтина Василя Острозького]] відбулося об'єднання Острозького уділа. У 1578 році князівство зазнало нападу кримськотатарської орди, яка суттєво сплюндрувало його.
З огляду на смерть більшості представників роду Острозьких було створено 1609 року [[Острозька ординація|Острозьку ординацію]], складовою частиною якої стало Острозьке князівство. 1617 року стався другий за потужністю й негативними наслідками напад кримських татар на князівство. У 1620 році разом з ординацією до володіння князів Заславських перейшло Острозьке князівство. З цього часу заславські стали йменувати Заславськими-Острозькими або князі на Острозі Заславські. Острозьке князівство
У 1709 році Острозьке князівство перейшло до Любомирських, а 1720 — до Сангушок. 1753 році разом з ординацією було ліквідавоно острозьке князівство. Ця дія була затверджена сеймом Речі Посполитої 1766 року.
== Територія ==
Охоплювала міста Базалія, Берездів, Деражня, Дорогобуж, Дубно, Жорновно, Заслав (до 1450 року), Звягель, Княгинин, Козлин, Колодне, Костянтинів, Красилів, Крупа, Кузьмин, Лабунь, Литовиж, Любартів, Межиріч-Острозький, Олександрія, Остріг, Остропіль, Полонне, Птиче, П'янь, Рівне, Смолдирів, Сатиїв, Степань, Сураж, Чернехів, Чортория, Шульжинці, Янушпіль, двори в Луцьку, а також землі навколо них. Поділялося на
== Управління ==
| |||