Балико-Щучинка: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 42:
У селі річка [[Чучинка]] впадає у річку [[Дніпро]].
 
[[Файл:Городище літописного міста Чучина , с. Балико-Щучинка 01.JPG|alt=Городище літописного міста Чучина, с. Балико-Щучинка |left|thumb|Городище літописного міста Чучина, с. Балико-Щучинка ]].
== Історія ==
Біля села виявлено поселення трипільської культури, кургани скіфського часу, давньоруські та кочівницькі кургани<ref name=":0">{{Cite book|title=.Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ.|last=|first=|year=1971|publisher=|location=|pages=355|language=|isbn=}}</ref>.
[[Файл:Городище літописного міста Чучина , с. Балико-Щучинка 01.JPG|alt=Городище літописного міста Чучина, с. Балико-Щучинка |left|thumb|Городище літописного міста Чучина, с. Балико-Щучинка&nbsp;]]
Біля села виявлено поселення трипільської культури, кургани скіфського часу, давньоруські та кочівницькі кургани<ref name=":0">{{Cite book|title=Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ.|last=|first=|year=1971|publisher=|location=|pages=355|language=|isbn=}}</ref>.
 
В літописах в 1110 році згадується Чучин, місто, що було одним з оборонних міст-фортець на правому березі Дніпра. Місто-фортеця Чучин належало до системи Дніпровської оборонної лінії, що захищала південні відступи до Києва від кочівників. Фортецю було дощенту спалено татарами на початку ХІІІ ст.
 
Древній Чучин розмістився на правому березі Дніпра на висоті 70&nbsp; м над рівнем води, городище з усіх сторін захищене крутими схилами, вздовж споруд тягнувся ряд напівземлянкових жител. Поблизу археологи відкрили кілька господарських ям, які використовувались для зберігання зерна.
 
При розкопках Чучинського городища знайдено предмети різного призначення: знаряддя праці, предмети побуту, зброю, твори ювелірного мистецтва.
Рядок 54 ⟶ 53:
Сучасне поселення виникло на початку ХУІІІ ст.. Чучинка була утворена на землях Ржищівського православного монастиря і належала до Ржищівського володіння Вороничів. У 1792 році в Чучинці було 47 садиб.
 
Ймовірно, сучасна назва села Щучинка виникла в результаті перекручення стародавньої назви Чучинка. Будучи незрозумілою, за законами народної етимології, назва була замінена співзвучним і разом з тим зрозумілим словом Щучинка&nbsp; — від назви риби.
 
Село Балики засноване в кінці ХУІ ст. Київським війтом Іваном Баликою (1592—1613&nbsp;р1592—1613р.р.). До початку ХУІІІ ст.. належало Ржищівському православному монастирю.
 
Балики і Щучинка входили до однієї парафії. У 1900 році в Щучинці було 152 двори, 791 житель; у Баликах&nbsp; — 116 дворів, 784 жителі.
 
Балики до Жовтневої революції залишалися власністю поміщиків Байківських, Щучинка&nbsp; — державним селом. В обох селах була одна православна церква, одна церковно-парафіяльна школа, чотири кузні, тринадцять вітряків, дві крупорушки.
 
У 1913 році в Щучинці і Баликах були окремі сільські управи та старости сіл. Школа і церква були спільними.
 
У 1921 році села були об'єднані в одне&nbsp; — Балико-Щучинка.
 
Колективізація в селах почалася в 1929 році.
Рядок 72 ⟶ 71:
У ніч з 23 на 24 вересня 1943 року в районі села Балико-Щучинка [[Київська область|Київської області]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]] Саліх Шайбаковіч Валєєв першим у своїй групі переправився через [[Дніпро (річка)|Дніпро]]. Група захопила плацдарм і за наступну добу відбила дев'ять ворожих контратак, що дозволило успішно переправитися через річку всій дивізії. У боях Валєєв особисто знищив 30 ворожих [[Солдат (військове звання)|солдатів]] і [[офіцер]]ів. За подвиг уродженець [[Башкортостан|Башкирії]] удостоєний звання [[Герой Радянського Союзу]].
 
{{External media||align=right
||video1=[https://www.youtube.com/watch?v=Q6SfhmA5iUw Село Балико-Щучинка]
}}
228 жителів села були нагороджені радянськими орденами і медалями за мужність і відвагу, проявлені на війні.<ref name=":0" />
 
228 жителів села були нагороджені радянськими орденами і медалями за мужність і відвагу, проявлені на війні.<ref name=":0" />
У 1961 році колгосп «Дружба» с. Уляники та Балико-Щучинський «Заповіт Ілліча» об'єдналися в один&nbsp;— ім..Петровського, який пізніше реформовано в СТОВ «Обрій».
 
У 1961 році колгосп «Дружба» с. Уляники та Балико-Щучинський «Заповіт Ілліча» об'єдналися в один&nbsp; — ім..Петровського, який пізніше реформовано в СТОВ «Обрій».
 
== Пам'ятки ==