Англо-американська війна: відмінності між версіями

В ході кампаній [[1812]] і [[1813]] виявилася непідготовленість американців до війни; провалилися спроби США окупувати територію Канади. Британцям поступово вдалося підсилити блокаду узбережжя США. Проте [[10 вересня]] [[1813]] американська ескадра завдала поразки супротивникові на озері [[Ері (озеро)|Ері]]; в результаті США вдалося узяти під контроль прикордонні райони на Заході. Впродовж [[1814]] США знову загрожувала повна поразка: після перемоги над [[Наполеон]]ом в Європі [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Велика Британія]] направила великі сили на боротьбу з американцями, а уряд США до осені був неплатоспроможним. Основними напрямами ударів стали [[Нью-Йорк]] (з метою відрізати від решти частину США Нову Англію), [[Новий Орлеан]] (з метою блокувати басейн р. [[Міссісіпі (річка)|Міссісіпі]]) і район Чесапікської затоки (що було обманним маневром). [[24 серпня]] [[1814]] британці зайняли [[Вашингтон]] і спалили його. Проте на підступах до [[Балтимор]]у у [[Форт Макгенрі|Форті Макгенрі]] [[13 вересня|13]]-[[14 вересня]] британці зустріли запеклий опір. Американці розбили британський флот в бухті [[Платтсбург (Нью-Йорк)|Платтсбурга]], і позбувшись підтримки флоту, британські [[сухопутні війська|сухопутні сили]] були вимушені відступити до Канади.