Казанське ханство: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація, оформлення, уточнення
Рядок 42:
}}
 
'''Каза́нське ха́нство''' ({{lang-tt|Казан ханлыгы|Qazan xanlığı|قازان خانليغى}})  — [[держава]] у [[Східна Європа|Східній Європі]] доби [[середньовіччя|пізнього середньовіччя]] і [[ранній новий час|раннього нового часу]]. Існувала в [[1438]]-[[1552]]. Розташовувалася на території історичної [[Волзька Булгарія|Волзької Булгарії]]  — сучасних [[Татарстан]]у, [[Башкортостан]]у, [[Чувашія|Чувашії]], [[Мордовія|Мордовії]] та частини [[Удмуртія|Удмуртії]]. Заснована в [[1438]] силами ординського хана [[Улу-Мухаммед]]а внаслідок [[розпад Золотої Орди|розпаду Золотої Орди]]. Названа на честь столиці  — [[Казань|Казані]]. Очолювалася [[Казанські хани|ханами]] з династії [[Чингізиди|Чингізидів]], які в московських джерелах називалися [[цар]]ями. Керувалася [[татари|татарськими]] [[шляхта|шляхетними]] родинами. Основу населення становили  — [[татари]], [[чуваші]], [[башкири]], [[мордва]]. Панівною релігією був [[сунізм|сунітський]] [[іслам]]. Вело [[московсько-казанські війни|перманентні війни]] з [[Московія|Московією]] на заході. У [[1552]] році [[Московсько-казанська війна (1535—1552)|завойована]] й [[анексія|приєднана]] до [[Московське царство|Московського царства]] [[Іван Грозний|Іваном Грозним]], що прийняв титул «[[казанський цар|казанського царя»]]. Намагалося відродитися під проводом останнього казанського хана [[Алі-Акрам]]а, який загинув близько [[1556]]. Перетворене на Казанське царство, що перебувало в особистій унії з Московією до [[1708]]. Після ліквідації царство стало [[Казанська губернія|Казанською губернією]]. Інші назви  — Казанський юрт, Казанська орда.
 
== Географія ==
[[Волга]], [[Кама]] і [[В'ятка (річка)|В'ятка]] були головними річками ханства, а також і головними торговими шляхами. Більшість території ханства було вкрито [[ліс]]ами, і тільки південна частина була [[степ]]овою.
 
== Історія ==
{{main|Московсько-казанські війни}}
 
=== Заснування ===
[[Файл:Oluğ Möxämmät.jpg|250px|міні|Улу-Мухаммед, засновник ханства.]]
Колишні території [[Волзька Булгарія|Волзької Булгарії]]  — Казанський улус або Казанське князівство  — знову змогли отримати незалежність під час [[розпад Золотої Орди|розпаду Золотої Орди]] у XV столітті. Казань була напівнезалежною і підтримувала династію булгарських правителів. Засновником ханства був [[Улу-Мухаммед]]. У [[1438]] він прийняв титул [[казанський хан|казанського хана]] і захопив казанський престол за допомоги місцевої знаті. Передачу влади від місцевої булгарської династії до Мухаммедів завершив його син [[Махмуд Казанський|Махмуд]] у [[1445]].
 
Протягом правління Улу-Мухаммеда і його сина Махмуда, казанські війська декілька разів робили набіги на Московію і підвладні їй землі. Московський князь [[Васи́лій II Васи́лійович Темний|Васи́лій II]] зазнав поразки в [[битва під Суздалем|битві під Суздалем]] і був вимушений виплатити данину казанському ханові, визнавши себе його васалом.
 
=== Московський протекторат ===
У липні [[1487]] великий князь московський [[Іван III Васильович]] захопив Казань і посадив свого ставленика [[Мухаммед-Амін]]а на казанський трон. Після цього Казанське ханство стало московським [[протекторат]]ом. Московитам дозволялося торгувати вільно всюди на його території. Казанські прихильники об'єднання з [[Османська імперія|Османською імперією]] і [[Кримське ханство|Кримським ханством]] спробували піднімати анти-московські повстання у [[1496]], [[1500]], і [[1505]], але без особливого успіху.
 
У [[1521]] Казань звільнилася з-під впливу Москви, уклавши договір взаємної допомоги із [[Астраханське ханство|Астраханським]] і [[Кримське ханство|Кримським ханствами]], а також [[Ногайська орда|Ногайською ордою]]. Об'єднані сили хана [[Мухаммед Герай|Мухаммед Герая]] і його кримських союзників напали на Московію і захопили більш ніж 150 тисяч [[ясир|бранців]]. У першій половині XVI століття московські літописи зафіксували близько сорока нападів казанців на московські землі, переважно на регіони [[Нижній Новгород|Нижнього Новгорода]], [[Муром]]а, [[Вятка|Вятки]], [[Владімір|ВолодимираВладимир]]а, [[Кострома|Костроми]], [[Галич (Костромська область)|Галича]].
 
=== Війна з Москвою ===
{{main|Московсько-казанська війна (1535—1552)}}
 
Зближення з Кримським ханством турбувало промосковські елементи Казанського ханства і деякі з цих дворян провокували повстання [[1545]]. Результатом стало падіння [[Сафа Герай (казанський хан)|Сафи Герая]]. Московські прибічники, [[Шах-Алі]], зайняли трон. Наступного року Москва спробувала підкорити Казань, але спроби були невдалими.
 
З допомогою ногайців Сафа Герай повернувся на трон. Він знищив 75 дворян, а решта його опозиції втекла до Московії. У [[1549]] він помер, і його 3-річний старший син [[Утямиш Герай]] був визнаний ханом. Його регентом і де-факто правителем ханства була його матір [[Сююмбіке]].
Рядок 90 ⟶ 91:
 
Головні міста були [[Казань]], [[Арськ]], [[Жукотін|Жукотін (Джукетау)]], [[Кашан (місто)|Кашан]], Чалли і Алат. Торгівля йшла з [[Центральна Азія|Центральною Азією]], [[Кавказ]]ом, і [[Росія|Московією]]. У 16-му сторіччі, Московія стала головним торговим партнером Казані, і ханство увійшло в економічну систему Москви. Головні ринки були Ташак Базар в Казані і острів Маркіз на річці Волга.
 
 
== Населення ==
Рядок 98:
Місцеве феодальне дворянство, складалось з етнічних болгар, але судочинство казанських ханів і охоронці були з степових татар ([[половці]]в, і пізніше [[ногайці]]в), що мешкали в Казані.
 
Населення ханства складалось з [[мішари|татар-мішар]], [[чуваші]]в, [[марійці]]в, [[мордва|мордви]], [[удмурти|удмуртів]], [[башкири|башкир]], [[Комі (народ)|комі]]. Мішари перекочували на ці терени за часів [[Золота Орда|Золотої Орди]] і поступово асимілювали місцевих фіномовних мордву і [[буртаси|буртасів]]. Їхньою територією управляли колишні степові татари. Деякі [[Мухшинський улус|мішари ніколи не управлялися Казанню]] і підкорялись [[Касимовське ханство|Касимовському ханству]], або [[Московія|Московії]], які були залежними від Казанського хана.
 
Російські джерела вказують, що в Казанському ханстві використовувалося як мінімум п'ять мов. Перш за все була татарська мова, зокрема середній діалект казанських татар (колись мусульманських булгар) і західний діалект мішар (колись степові татари, що говорили кіпчацькою). Його записана форма ([[Давньотатарська мова]]) була державною мовою. [[Чуваська мова]] є нащадком [[Булгарська мова|булгарської мови]], розмовною у поган-чувашів. Булгарська мова також сильно вплинула на середній діалект татарської мови. Інші три мови: ([[марійська мова]], [[мордовська мова]] і [[башкирська мова]]), також розвинулись з булгарської і [[половецька мова|кіпчацької]].
Рядок 104:
== Суспільство ==
[[Файл:Казанская эмблема, царский титулярник, 1672.jpg|250px|міні|Емблема казанських царів (1672).]]
Казанським ханством як державою керував [[хан]]. У своїх діях він спирався на рішення та поради уряду (дивану). Дворянство мало поділ на ''bäk'' ([[бекБей (титул)|беїв]]ів), ''ämir'' ([[емір]]ів) та [[мурза|мурз]]. Військові мали поділ на ''uğlan'' ([[уланУлани|уланів]]ів), [[багадір]]ів, ''içki'' ([[ічкі]]в). Мусульманське духівництво також відігравало значну роль. і мали поділ на ''säyet'' ([[сеїд]]ів), ''şäyex'' ([[шейх]]ів), ''qazí'' ([[казі]]), і [[імам]]ів. Духівництво займалось судовою справою, і тримало [[медресе]] і [[мектеб]]и (школи).
 
Більшість населення були кара халік (чорні люди): вільне мусульманське населення, яке жило на державній землі.<ref>Чорний «колір» в тюркській культурі позначав «низьке» неблагородне походження</ref> Феодальні землі здебільшого оброблялись ''çura'' (кріпосними). Військовополонені зазвичай продавалися до [[Османська імперія|Османської імперії]] або Центральної Азії. Також вони продавалися в межах ханства як раби (qol) і використовувались на феодальних землях, щоб стати ''çura'' пізніше. Не мусульманське населення ханства мало сплачувати [[ясак]].
Рядок 131:
 
== Джерела ==
* [[Худяков Михайло Георгійович|Худяков М. Г.]] ''[http://tatarica.narod.ru/cult/library/book/kazanhanligi/index.htm Очерки по истории Казанского ханства]''. &nbsp;— Казань. Комбинат изд-ва и печати, 1923.
* Худяков М. Г. ''[http://tatarica.narod.ru/cult/library/book/kazanhanligi/index.htm Очерки по истории Казанского ханства]'' / издание 3-е, дополненное. &nbsp;— Москва: ИНСАН, 1991. ISBN 5-85840-253-4.
* [[Полное собрание русских летописей]] &nbsp;— 1904.; Москва, репринт, 1965. &nbsp;— Т. 13.
* {{ВТ-ЭСБЕ|Казанское царство}}
* [http://tatar-history.narod.ru/izmaylov_kazan.htm Измайлов И. &nbsp;М. &nbsp;Завоевание казанского ханства: причины и последствия (критический разбор новых тенденций современной российской историографии)]
* [http://tatar-history.narod.ru/T_3_8.doc Исхаков Д. К вопросу об этносоциальной структуре татарских ханств (на примере Казанского и Касимовского ханств XV-сер. XVI &nbsp;вв.)]
* [http://www.tatar-history.narod.ru/alishev.ZIP Алишев С. &nbsp;Х. &nbsp;Казань и Москва: межгосударственные отношения в XV—XVI вв]
 
== Посилання ==