Перенесення Нерукотворного образу Господа нашого Ісуса Христа: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lionfm (обговорення | внесок) м Незначна зміна |
Lionfm (обговорення | внесок) м Додав посилання. Малі виправлення |
||
Рядок 19:
Церква святкує [[Спас_Нерукотворний|перенесення з Едеси до Константинополя нерукотворного образу Ісуса Христа]]. Це день, наступний після свята Успіння Богородиці (15/28 серпня).
Ані [[Скуратівський_Василь_Тимофійович|В. Скуратівський]], ані [[Воропай_Олекса_Іванович|О. Воропай]] не згадують жодних українських обрядів цього дня, лише назву «післясвято Успіння».<ref name="свято">{{cite web|url=
=== Тлумачення української традиції ===
У 90-х роках 20-го століття, ознайомившись з етнографічною літературою, не дочитавшись, що в ній описано, аматори від етнографії придумали кілька Спасів — горіховий, яблучний, медовий.<ref name="тлумачення">{{cite web|url=https://ukurier.gov.ua/uk/articles/prijshov-spas-beri-rukavici-pro-zapas/|title=Прийшов Спас, бери рукавиці про запас!|deadurl=no}}</ref> Але це з розряду фантазій. У народі був один Спас — 19 серпня. Лише дуже локально часом свято Маковія 14 серпня називали малим Спасом, розповідає доктор історичних наук і професор Валентина Борисенко.<ref name="тлумачення"/>. Саме святкувати "горіховий Спас", "Спас на полотні", "хлібний Спас" - це російська, а не українська традиція із різноманітними обрядами.<ref name="свято">{{cite web|url=
== Див. також ==
Рядок 31:
* [[Успінський піст]]
* [[Перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образу Господа нашого Ісуса Христа]]
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
|