Ольговичі: відмінності між версіями

'''О́льговичі''' &nbsp;([[Давньоруська мова|дав.-рус]]. Ольговичи)— рід [[Київська Русь|руських]] князів династії з [[Рюриковичі]]в, нащадки [[Олег-Михайло Святославич|Олега Святославича]], онука [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Первий спомин за них міститься в [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]] під [[1116]] роком «Володимѣръ жє, надѣıаша сѧ на Бога и на правдоу поидє Мѣньскоу (до [[Мінськ]]а) съ съıнами своими и съ [[Давид Святославич|Давидомъ Свѧтославичєм]]<nowiki/>ъ, и Ольговичи». Отчиною Ольговичів була [[Чернігівщина]]. У XII столітті вони суперничали з [[Мономаховичі|Мономаховичами]], нащадками [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]], за володу над [[великий князь київський|Київським престолом]] і головство на Русі. Проте у цій боротьбі частіше перемагали Мономаховичі. Упродовж XII століття лише [[Всеволод Ольгович]] ([[1139]]–[[1146]]), його брат [[Ігор Ольгович|Ігор]], який володарював руською столицею лише 13 днів, і [[Святослав Всеволодович]] ([[1176]]–[[1194]]) ставали Великими князями Київськими. Творець [[Слово о полку Ігоревім|«Слова о полку Ігоревім»]] нарікав засновника цього роду, Олега Святославича, Олегом Гориславичем, за надмірну жадобу влади і розхитування цілісності руської держави. Ольговичі, найбільш серед інших княжих кланів, співпрацювали і воювали разом з [[Половці|половецькими]] ханами супроти решти руських князів<ref>Котляр Н.&nbsp;Ф.&nbsp;Удельная раздробленность Руси // ОльговичіОльговичи (73-81) / НАН Украины. Институт истории Украины.&nbsp;— К.: Институт истории Украины, 2013.&nbsp;— 270 с. (78 с.) {{ref-ru}} ISBN 978-966-02-6747-3</ref>.