Науковий стиль мовлення: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 45:
Більшість англомовних джерел рекомендує використовувати в науковому стилі короткі зрозумілі речення з мінімумом наукового жаргону та з детальним поясненням кожного нетривіального терміну.<ref>{{Cite journal | author = Barbara J. Hoogenboom & Robert C. Manske | title = How to write a scientific article | journal = International journal of sports physical therapy | volume = 7 | issue = 5 | pages = 512–517 | year = 2012 | month = October | pmid = 23091783}}{{ref-en}}</ref>
== Підстилі та жанри наукового стилю мовлення ==▼
''Серед підстилів наукового стилю виділяють наступні:''<br/>▼
* '''власне науковий'''. Основне призначення власне наукового підстилю — об'єктивувати наукові відомості й кінцеві результати аналітико-синтетичного перероблення даних. Цей підстиль збагачений інтернаціональними загальнонауковими термінами. У межах власне наукового підстилю виділяють ''науково-інформативний різновид'' з жанрами([[реферат]], [[анотація]], [[резюме]], [[огляд]]) та ''науково-довідковий'' ([[Довідник|довідники]],[[Словник|словники]], [[Каталог|каталоги]]).▼
* '''науково-популярний.''' Характерний використанням елементів [[Художній стиль мовлення|художнього]] та [[Публіцистичний стиль мовлення|публіцистичного мовлення]] (епітети, порівняння, метафори), з метою зацікавлення читача. ▼
* '''науково-навчальний.''' Його головною рисою є доступність викладу інформації, спрощеність системи доведень, програмність викладу матеріалу, спрямованою на активізацію мислення учня, послідовність уведенням термінологічної лексики.▼
* '''науково-публіцистичний.''' Передбачає виклад наукової інформації із залученням емоційних засобів.▼
''До основних жанрів наукового стилю належать'': [[монографія]], [[стаття]], [[реферат]], [[анотація]], [[дисертація]], [[Теза|тези]], [[Підручник|підручники]], [[Посібник|посібники]] та ін.▼
== Науковий стиль в українській мові ==
Рядок 97 ⟶ 110:
* [[речення|безособові речення]] із [[Присудок|присудком]], вираженим дієслівною формою на '''-но, -то''' та об'єктом — прямим додатком у формі іменника у знахідному відмінку без [[Прийменник|прийменника]] (''застосовано метод, прочитано дисертацію'');{{джерело}}
* [[Складне речення|складні речення]] з чітко вираженим складносурядним або складнопідрядним зв'язком ''(що, оскільки, в наслідок того, у зв'язку з тим, бо, тоді як'' тощо){{джерело}}
▲== Підстилі та жанри наукового стилю мовлення ==
▲''Серед підстилів наукового стилю виділяють наступні:''<br/>
▲* '''власне науковий'''. Основне призначення власне наукового підстилю — об'єктивувати наукові відомості й кінцеві результати аналітико-синтетичного перероблення даних. Цей підстиль збагачений інтернаціональними загальнонауковими термінами. У межах власне наукового підстилю виділяють ''науково-інформативний різновид'' з жанрами([[реферат]], [[анотація]], [[резюме]], [[огляд]]) та ''науково-довідковий'' ([[Довідник|довідники]],[[Словник|словники]], [[Каталог|каталоги]]).
▲* '''науково-популярний.''' Характерний використанням елементів [[Художній стиль мовлення|художнього]] та [[Публіцистичний стиль мовлення|публіцистичного мовлення]] (епітети, порівняння, метафори), з метою зацікавлення читача.
▲* '''науково-навчальний.''' Його головною рисою є доступність викладу інформації, спрощеність системи доведень, програмність викладу матеріалу, спрямованою на активізацію мислення учня, послідовність уведенням термінологічної лексики.
▲* '''науково-публіцистичний.''' Передбачає виклад наукової інформації із залученням емоційних засобів.
▲''До основних жанрів наукового стилю належать'': [[монографія]], [[стаття]], [[реферат]], [[анотація]], [[дисертація]], [[Теза|тези]], [[Підручник|підручники]], [[Посібник|посібники]] та ін.
== Особливості наукового стилю в мовах світу ==
| |||