Петрушевич Євген Омелянович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Хоч там усе речення проблемне. Бо по-перше без джерел, не названо хто звинувачував, по-друге - кому "цікаво"...
Рядок 95:
Радянофільські настрої Є. Петрушевича, як і багатьох його співвітчизників, розвіялися на зламі 1930-х рр., коли в Україні розгорнулися масові репресії й терор органів [[ГПУ]]—[[НКВД]]. Подальші роки емігрантського життя виявилися надзвичайно важкі внаслідок матеріальних нестач. Долав труднощі завдяки підтримці гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|П. Скоропадського]] та Апостольського вікарія УГКЦ в Німеччині о. П. Вергуна. Але й у похилому віці Є. Петрушевич співпрацював з [[Українське Національне Об'єднання (Німеччина)|Українським Національним Об'єднанням]] (УНО), іншими емігрантськими організаціями. Коли у вересні 1939 р. Німеччина напала на Польщу, надіслав уряду Гітлера протестаційний меморіал.
 
== Смерть і після смерті ==
== Поховання і перепоховання ==
Влітку 1938 газета «Діло» повідомила, що Е. Петрушевич страждає від нирковокам'яної хвороби<ref>Діло.&nbsp;— 1938.&nbsp;— Ч. 143 (2 липня).&nbsp;— С. 8.</ref>. Був похований на берлінському [[цвинтар]]і римо-католицького [[Кафедральний собор святої Ядвіґи|собору св. Ядвіги]] представниками УНО, які згодом встановили на могилі пам'ятник. За даними М.&nbsp;Литвина, К.&nbsp;Науменка, влітку 1959&nbsp;р. Об'єднання українських правників-емігрантів (Торонто) упорядкувало могилу, встановило 1,5-метровий пам'ятник, заплатило за ділянку до 2020&nbsp;р.<ref name="ЛН351"/> До [[2002]] року могилу доглядало [[Посольство України в Німеччині|посольство України в Німеччині.]]
 
Помер [[29 серпня]] [[1940]] у віці 77 років в берлінському районі {{не перекладено|Гермсдорф (район Берліна)|Гермсдорф|ru|Хермсдорф (район Берлина)}}<ref name="ЛН351"/>.
Перепохований [[1 листопада]] [[2002]] року на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] у Львові; перепохованням опікувався [[Ференцевич Юрій]].
 
Був похований на берлінському [[цвинтар]]і римо-католицького [[Кафедральний собор святої Ядвіґи|собору св. Ядвіги]] представниками УНО, які згодом встановили на могилі пам'ятник. За даними М.&nbsp;Литвина, К.&nbsp;Науменка, влітку 1959&nbsp;р. Об'єднання українських правників-емігрантів (Торонто) упорядкувало могилу, встановило 1,5-метровий пам'ятник, заплатило за ділянку до 2020&nbsp;р.<ref name="ЛН351"/> До [[2002]] року могилу доглядало [[Посольство України в Німеччині|посольство України в Німеччині]].
 
Перепохований [[1 листопада]] [[2002]] року на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] у Львові; перепохованням опікувався [[Ференцевич Юрій Ференцевич]].
 
== Сім'я ==