Переяславське князівство: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
AquatoR (обговорення | внесок) |
AquatoR (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 28:
Певний час, до загибелі [[Святослав Ярославич|Святослава II]], князівство мало статус третього княжого столу, після Києва й Чернігова, і було осібним, самостійним князівством. Згодом значною мірою перебувало у залежності від Київських, згодом, Чернігівських та [[Суздальське князівство|Суздальських]] князів.
== Заснування
[[Файл:Rus and the Pechenegs (992).jpeg|thumb|250 px|праворуч|Перемога Кожум'яки над печенігом з «[[Радзивіллівський літопис|Радзивіллівського літопису]]»]]
Напередодні виокремлення Переяславщина займала південно-східну частину [[Русь]]кої землі — політичного ядра [[Київська Русь|Давньоруської держави]] IX-першої половини XI ст. Ці землі не належали єдному племінному союзу — їх межі містили володіння [[Поляни (східні)|полян]] та [[сіверяни|сіверян]]. Сіверські [[Городище (укріплення)|поселення]] [[Роменська культура|роменської культури]] займали східну частину князівства: від верхньої [[Десна|Десни]] та [[Посем'я]] далеко на південь до [[Ворскла|Ворскли]] та [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]]. У західній, придніпровській, частині розташовувалися землі полян{{sfn|Кучера|1975|с=118-144}}.
Переяславське князівство було невеликим і складалось із земель, розташованих на лівому березі Дніпра. Саме місто Переяслав засноване ще Володимиром Святославичем. За переказами, у 992 р. на річці Тубіж зійшлися руські воїни і печеніги. Печенізький богатир викликав на поєдинок русина. До руського війська було запрошено [[Микита Кожум'яка|Микиту Кожум'яку]], який прославився тим, що міг рукою зупинити розлюченого бика. Він і виступив проти печеніга. Коли богатирі зійшлися, Кожум'яка задушив ворога і виграв поєдинок. Кочівники побоялися вступити в бій з військом, у якого є такі богатирі, і втекли з поля бою. На цьому місці і був заснований Переяслав. Місто мало захищати Русь від південних коченігів<ref>[http://litopys.org.ua/hrushrus/iur20505.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ V. Стор. 5.]</ref>.▼
▲
== Географічні межі та адміністративно-територіальний устрій ==
{{Українська історія}}
[[Файл:0750 Ukraine.png|праворуч|thumb|250 px|[[Лука-райковецька культура|Лука-райковецька]] та [[Роменська культура |Роменська]] культури у VIII-X ст.]]
На заході й півночі межі князівства проходили по Дніпру, [[Десна|Десні]], [[Остер (притока Десни)|Острі]], на північному сході — по верхів'ях [[Удай|Удаю]], Сули, [[Хорол (річка)|Хоролу]] і [[Псел|Псла]]. Крайній переяславський пункт на північному заході — Остерський городок — стояв при впадінні в Десну Остра. На сході переяславські землі межували зі Степом. Внаслідок відокремлення від [[Чернігівські князі|Чернігівських князів]] Переяславська земля зорганізувала [[Посульська оборонна лінія|Посульську оборонну лінію]]. Від верхів'я Сули до її гирла відомо 18-ть давньоруських [[Городище (укріплення)|городищ]], які були розташовані вздовж її правого берега на відстані близько 10 км одне від одного. Вони ототожнюються з сучасними поселеннями, що згадуються у літописах та інших писемних джерелах, це зокрема: [[Ромни]], [[Глинське (Зіньківський район)|Глинськ]], [[Лубни]], [[Лукомль]], [[Жовнине|Жовнин]], [[Лтава]], [[Воїнь]], [[Горошине|Горошин]].
Рядок 63 ⟶ 66:
В 1239 р. Переяславське князівство було спустошене монголо-татарськими загарбниками.
Уже в 40-ві рр. 13 ст. колишня територія князівства перебувала під безпосередньою владою ханів [[Золота Орда|Золотої Орди]], а єпископ Переяславля був переведений в її столицю
З кінця XIII ст. стало частиною Київського князівства яким керували князі з Путивльської гілки [[Ольговичі]]в. У середині XIV ст. над Києвом встановилась влада [[Гедиміновичі]]в, князем став [[Володимир Ольгердович]].
| |||