Пам'ятник Тарасові Шевченку (Київ): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 24:
| карта розташування = Київ
}}
'''Пам'ятник Тарасові Шевченку у Києві''' — пам'ятник видатному [[Україна|українському]] [[Поет|поету]] і [[Художник|художнику]] [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасові Шевченку]] у [[Київ|Києві]], що знаходиться у [[Парк Шевченка (Київ)|парку Шевченка]], навпроти [[Червоний корпус КНУ|Червоного корпусу]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]]. Встановлений у [[1939]] році з нагоди 125-річчя з дня народження поета. Є одним із символів сучасного Києва.
Рядок 31 ⟶ 30:
Встановленню пам'ятника Тарасові Шевченку у Києві у 1939 році передували п'ять невдалих спроб за часів [[Російська імперія|Російської імперії]] та [[Українська революція 1917-1921|Української революції]].
Ще у [[1904]] році з ініціативи [[Золотоноша|Золотоніського]] земського зібрання на [[Полтавщина|Полтавщині]] було створено комітет при [[Київська міська дума|Київській міській думі]], який мав розглядати питання про встановлення у Києві пам'ятника Кобзареві. Того ж року на Полтавщині розпочався збір коштів, а наприкінці [[1906]] року, зі згоди центральної російської влади, було створено «Комітет по збудуванню пам'ятника Т. Г. Шевченкові у Києві», який згодом було реорганізовано в Об'єднаний Комітет.<ref name="ck">[http://pres-centr.ck.ua/print/news-4638.html Пам'ятник, якому не судилося бути]</ref> До складу Комітету увійшло чимало відомих діячів [[Українська культура|української культури]] та [[Меценат|меценатів]], зокрема [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайло Коцюбинський]], [[Лисенко Микола Віталійович|Микола Лисенко]], [[Грінченко Борис Дмитрович|Борис Грінченко]], [[Рєпін Ілля Юхимович|Ілля Рєпін]], [[Чикаленко Євген Харламович|Євген Чикаленко]]<ref name="kreschatic" />, [[Терещенко Олександр Миколайович|Олександр Терещенко]]<ref>[http://www.ukrainians-world.org.ua/peoples/203e4329b861e5d5/ Олександр Терещенко], сайт «Українці в світі»</ref>. Кампанія за встановлення пам'ятника відразу набула загальнонаціонального характеру — кошти збирала вся [[Україна]].<ref name="kreschatic" />
Місцем для пам'ятника, за пропозицією Комітету, було обрано сквер навпроти [[Перше реальне училище (Київ)|реального училища]] на [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівській площі]], а часом відкриття — 50-ту річницю з дня смерті поета ([[1911]] рік), або 100-ту з дня його народження ([[1914]] рік).<ref name="encik">Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року</ref> Серед відомих людей, що привітали цю пропозицію був французький славіст [[Буає Поль-Жан]], який також дав внесок на спорудження монументу<ref>Буає Поль-Жан // {{ШС}}</ref>.
Зрештою, у травні [[1909]] року Київська міська дума, під враженням від [[Революція 1905—1907|революційних подій 1905 року]],<ref name="kreschatic" /> дала офіційний дозвіл на спорудження пам'ятника.<ref name="int">[http://www.interesniy.kiev.ua/old/architecture/monuments/26384/taras Интересный Киев: Бронзовый Тарас]</ref>
=== Конкурси ===
Рядок 47 ⟶ 46:
На черговий, третій тур конкурсу було прислано 37 проектів, і журі під головуванням [[Лизогуб Андрій|Андрія Лизогуба]], не дійшовши згоди, висловилося за оголошення іменного конкурсу. Один із членів Комітету, відомий український меценат [[Чикаленко Євген Харламович|Євген Чикаленко]], критикував колег за те, що, визначивши новий конкурс, вони не поставили умови, щоб Шевченко був обов'язково в [[Український національний одяг|національному вбранні]]. Чикаленко заявляв:
: ''«Не хотять люди зрозуміти, що Шевченко, як народній поет, повинен звертати увагу прохожого народу перше всього народнім убранням, шапкою і кожухом, в якім Шевченко сам любив фотографуватись і в яких уже звик бачити його народ».''<ref name="ck" />
=== Протидія офіційної влади ===
[[Файл:Пам'ятник Тарасу Шевченку в Києві.jpg|міні|праворуч]]Свідки подій навколо спроб встановлення пам'ятника Шевченку у [[Київ|Києві]], зокрема Євген Чикаленко, згодом у своїх спогадах нерідко відмічали постійну поспішність з якою проходила робота Об'єднаного Комітету. Більшість його членів пояснювала таку поспішність постійними побоюваннями того, що встановлення монумента можуть заборонити.<ref name="ck"/> Хоча офіційний дозвіл на спорудження пам'ятника й було отримано, та офіційна влада всіляким чином чинила протидію діяльності Комітету з перших днів його існування.▼
▲Свідки подій навколо спроб встановлення пам'ятника Шевченку у [[Київ|Києві]], зокрема Євген Чикаленко, згодом у своїх спогадах нерідко відмічали постійну поспішність з якою проходила робота Об'єднаного Комітету. Більшість його членів пояснювала таку поспішність постійними побоюваннями того, що встановлення монумента можуть заборонити.<ref name="ck"/> Хоча офіційний дозвіл на спорудження пам'ятника й було отримано, та офіційна влада всіляким чином чинила протидію діяльності Комітету з перших днів його існування.
Зокрема вже під час першого конкурсу голова [[Київський клуб російських націоналістів|Київського клубу російських націоналістів]] [[Савенко Анатолій Іванович|Савенко]] вмістив у [[Киевлянин (газета)|газеті «Киевлянин»]] донос на українських діячів, нібито вони ''«під плащиками побудови пам'ятника Шевченку проводять [[Політика|політичну]] демонстрацію»''.<ref name="kreschatic">[http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/2044/art/4175.html «Хрещатик»: Бронзовий Кобзар поступився місцем княгині Ользі й зайняв п'єдестал імператора Миколи І]</ref>
Рядок 59 ⟶ 57:
Такі дії Думи викликали хвилю нерозуміння та обурення у середовищі української громади міста,<ref name="ck"/> оскільки, по-перше, Караваєвська площа на той час була неохайним та захаращеним закутком у центрі міста,<ref name="kreschatic"/> а, по-друге, розміщувалася у (на той час) [[Євреї|єврейському]] кварталі.<ref name="ck"/> Та відповідь міської влади була лаконічною: за висловом тодішнього [[Київський міський голова|Київського міського голови]] [[Дьяков Іполит Миколайович|Іполита Дьякова]], ''«Кавалер (Тарас Шевченко) мав поступитися місцем Дамі (княгині Ользі)»''.
[[Файл:Lva Tolstogo old.jpg|thumb|right|
==== Дискусія щодо місця ====
Рядок 75 ⟶ 73:
Проте Комітет знехтував рішенням журі і оголосив переможцем [[Італійці|італійця]] Антоніо Шіортіно, проект якого згодом зазнав нищівної критики, і до того ж не був затверджений [[Петербурзька академія мистецтв|Імператорською академією мистецтв]].<ref name="encik"/> Тим не менш, скульпторові доручили виконати усі деталі пам'ятника з темної [[Бронза|бронзи]], а постамент — із сірого апеннінського [[граніт]]а. За півтора року монумент мав бути закінчений у [[Рим]]і та перевезений до [[Київ|Києва]]. Але незабаром розпочалася [[Перша світова війна|війна]], [[українці]] знову відчули репресії, Об'єднаний Комітет перестав існувати, а про зведення пам'ятника вже не могло бути і мови.<ref name="kreschatic"/>
[[Файл:Shevchenko Kyiv 1919.jpg|thumb|
Сумна доля спіткала і кошти, зібрані на встановлення пам'ятника: їх було конфісковано та витрачено на інші справи.<ref name="ck"/>
Рядок 88 ⟶ 86:
== Радянські часи ==
Остаточно встановити повноцінний пам'ятник Тарасові Шевченку у Києві вдалося вже за [[УРСР|радянських часів]]. Монумент було відкрито [[6 березня]] [[1939]] року у парку навпроти [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]], на місці колишнього [[Пам'ятник Миколі І (Київ)|пам'ятника Миколі І]]. Відкриття було приурочене до 125-річчя з дня народження Кобзаря. З цієї ж нагоди університету та парку було присвоєне ім'я великого українця. [[Бронза|Бронзову]] постать поета висотою 6,45 метрів було відлито за моделлю скульптора [[Манізер Матвій Генріхович|Матвія Манізера]] на Ленінградському заводі художнього литва та встановлено на п'єдестал з червоного [[Граніт|граніту]] заввишки 7,3 метри, спорудженого за проектом [[Архітектор|архітектора]] [[Левінсон Євген Адольфович|Євгена Левінсона]].<ref name="encik2">Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 рр.</ref>
На п'єдесталі міститься напис: ''«[[Шевченко Тарас Григорович|Т. Г. Шевченко]]. [[1814]]—[[1861]]»'', а під ним викарбувано слова поета із «Заповіту»:
Рядок 125 ⟶ 122:
{{reflist|2}}
== Література ==
{{Commonscat|Taras Shevchenko monument (Kiev)}}
* Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
* Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 рр.
* Київ. Енциклопедичний довідник., К.: Гр УРЕ, 1981,
== Посилання ==
* [http://pres-centr.ck.ua/print/news-4638.html Пам'ятник, якому не судилося бути]
* [http://memorial.org.ua/education/draw/5/k2.htm З призабутої скульптурної шевченкіани]
| |||