Вікіпедія

Українське козацтво: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
AquatoR (обговорення | внесок)
5224 редагування
AquatoR (обговорення | внесок)
5224 редагування
Рядок 20:
{{цитата|''«Ці воїни, часто своїм союзникам допомагаючи, а паче Грекам у війнах з їхніми ворогами, перейменовані Царем Грецьким Константином Мономахом з Козарів на Козаків, — і та назва назавжди вже у них залишилась.»: «…а Козарами всіх тих, що їздили верхи на конях та верблюдах і чинили набіги; а сю назву дістали зрештою і всі воїни слов'янські, вибрані з їх же породи для війни та оборони вітчизни, якій служили у власній збруї, комплектуючись та переміняючись також своїми родинами. Та коли у пору війни виходили вони поза свої межі, то інші цивільного стану мешканці давали їм підмогу, і задля цього заведена була у них складка громадська, чи податок, прозваний нарешті з обуренням Даниною Козарам.»''}}
 
Автором ''«хозарського міфу»'', сформованого за [[Іван Мазепа#Союз зі Королівством Швеція|часів виступу]] [[Іван Мазепа|І. Мазепи]] і спрямованого супроти ідей [[сарматизм]]у та [[Триєдиний російський народ|триєдності]], вважається Грабянка[[Літопис Григорія Грабянки|твір Грабянки]]. У той же час, в своїх «[[Конституція Пилипа Орлика|Пактах та Конституціях прав і вольностей Війська Запорозького]]», аналогічну концепцію використано [[Пилип Орлик|П. Орликом]]. Міф мав використовуватися у якості аргументу на користь тогочасного турецько-татарсько-українського союзу. До 2-ї половини XVIII&nbsp;ст. втратив свою популярність через вплив ідей [[Просвітництво|Просвітництва]], які ставили нові вимоги перед історичною наукою. Не менш важливим було з'ясування питання стосовно самих хозар. Їх інтеграція в схему козацької історії у низки авторів була пов'язана з уявленням про слов'янське походження хозарів, а воно було поставлено під сумнів<ref>Новікова Л.&nbsp;В.&nbsp; «Хозарський слід» в історії козацтва: до питання про зміну уявлень на зламі епох (на основі джерел раннього модерного періоду) / Л. Новікова // Чорноморська минувшина.&nbsp;— 2016.&nbsp;— Вип. 11.&nbsp;— С. 79.</ref>.
 
Супроти таких гучних генеалогій українців протиставилися вповні реальні замітки про утворення козачини старших письменників. Так популярний в Українї [[Марцін Бельський|Бєльский]], оповівши про похід [[Предслав Лянцкоронський|Лянцкороньского]] під Білгород, вважав це історичним початком козаччини, підносив, що вона розпочалася з охочих людей, яких зібрав Лянцкороньский. З боку росіян мали місце версії про [[Чорні клобуки|чорних клобуків]] як предків [[Черкаси (етнонім)|черкас]]. Як поляки так і росіяни подібним міфотворенням намагалися позбавити українців претензій на спадковість від часів [[Київська Русь|Русі]]<ref>[http://litopys.org.ua/hrushrus/iur70201.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VII. Розділ II. ]</ref>. З початком XVI століття термін «козак» щодо мешканців і добичників з Черкас та інших наддніпрянських замків поступово поширився у Великому князівстві Литовському й отримав вжиток, незалежний від свого походження та первісного значення.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Українське_козацтво