Інгулецька зрошувальна система: відмінності між версіями

'''Інгуле́цька зро́шувальна систе́ма'''&nbsp;— п'ята<ref name="геокн">[http://geoknigi.com/view_stat.php?id=109 Найбільші зрошувальні системи України]</ref> за кількістю зрошуваних земель [[зрошування|зрошувальна]] система України.

 

Спорудження закінчено [[1963]]-го, воно тривало дванадцять років. Більша частини води в систему потрапляє з [[Дніпро|Дніпра]]. Вода на гирловій ділянці річки [[Інгулець (річка)|Інгулець]] протягом вегетаційного періоду рухається не в природньому напрямку, а протилежному (т.&nbsp;зв. «антирічка»). Вона проходить до водозабору головної насосної станції, далі&nbsp;— до Інгулецького каналу і звідси&nbsp;— в міжгосподарські розподільні канали Миколаївської і Херсонської областей, також в [[Жовтневе водосховище]] для водопостачання м. Миколаєва. Площа зрошувальних земель&nbsp;— 62,7 тис. [[гектар]]ів, з яких близько 40 тис.&nbsp;— в [[Миколаївська область|Миколаївській області]].