Вікіпедія

Орочі: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Література: це мабуть сторінки
Turzh (обговорення | внесок)
57 861 редагування
мНемає опису редагування
Рядок 1:
{{Етнічна група|
| group= Орочі<br />Орочисэл
|image=[[Файл:Сучасний орочський мисливець 2008.jpg|300пкс|]]
|image=
|caption=<div style="background-color:#fee8ab">Сучасний орочський мисливець на тлі річки Тумнін
| race= Байкальський тип північно-азійської раси [[Монголоїди|монголоїдів]]
| | poptime= 1,7 тис. осіб
Рядок 10:
| related= [[Маньчжури]], [[нанайці]], [[ульчі]], [[евенки]], [[евени]]
}}
'''Орочі''' (самоназва: ''орочисэл'', раніше ''нани'', {{lang-ru|орочи}})&nbsp;— малий народ на [[Далекий Схід|Далекому Сході]] в [[Росія|Росії]].
'''Орочі''' (самоназва: ''орочисэл'', раніше ''нани'', {{lang-ru|орочи}})&nbsp;— малий народ в Росії. Його чисельність складає 915 чоловік. Мешкають в [[Хабаровський край|Хабаровському краю]], переважно в нізовьях Тумніна з притоками, і по річці [[Хунгарі (річка)|Хунгарі]], притоці [[Амур (річка)|Амура]], по Амуру, біля озера [[Кізі (озеро)|Кізі]] та в навколишніх районаз. Розмовляють мовою [[Орочі (мова)|орочі]] тунгусо-маньчжурської групи алтайської сім'ї. У мові виділяються тумнінський, хадінський, хунгарійський діалекти. У 1989 рідним її називало 17,8&nbsp;% представників народу, тоді як російську мову назвали рідною 82,2&nbsp;%. [[Писемність]] створена на початку 2000-х років на основі [[кирилиця|кирилиці]].
 
== Етноніми ==
У питанні про самоназву немає визначеності. [[Ульчі]] й [[нанайці]] відвіку, а з [[19 століття]] і росіяни, іменували корінне населення Приамур'я орочами. Цей [[етнонім]] до 1930-х років заночився у офіційні [[паспорт]]и. Пізніше було виявлено (зараз втрачену) самоназву ''нані'', що існувала у них, як і у нанайців та ульчей, але цей етнонім «принесли» з Амура одноплемінники, що тривалий час жили серед амурських [[абориген]]ів. Вважається, що він походить від мови нанайців ''на''&nbsp;— «земля», ''ні''&nbsp;— «людина»&nbsp;— мобто «місцеві жителі».▼
 
У питанні про самоназву немає визначеності. [[Ульчі]] й [[нанайці]] відвіку, а з [[19 століття]] і [[росіяни]], іменували корінне населення Приамур'я орочами. Цей [[етнонім]] до 1930-х років зазначався у офіційні [[паспорт]]и.
Формування народу орочей відбувалося на схилах [[Сіхоте-Алінь|Сіхоте-Аліня]], на території від затоки [[Де-Кастрі]] на півночі до річки Ботія на півдні. У цьому тривалому процесі брали участь елементи різного етнічного походження, як місцевого (нівхські, айнські та ніші), так і евенкійського та іншого походження. В результаті склалися п'ять територіальних груп: амурська, хунгарійська, тумнінська, приморська (хадінська) і коппінська.▼
 
▲У питанні про самоназву немає визначеності. [[Ульчі]] й [[нанайці]] відвіку, а з [[19 століття]] і росіяни, іменували корінне населення Приамур'я орочами. Цей [[етнонім]] до 1930-х років заночився у офіційні [[паспорт]]и. Пізніше було виявлено (зараз втрачену) самоназву ''нані'', що існувала у них, як і у нанайців та ульчейульчів, але цей етнонім «принесли» з Амура одноплемінники, що тривалий час жили серед амурських [[абориген]]ів. Вважається, що він походить від мови нанайців ''на''&nbsp;— «земля», ''ні''&nbsp;— «людина»&nbsp;— мобто «місцеві жителі».
 
== Територія проживання і чисельність ==
 
Мешкають орочі в [[Хабаровський край|Хабаровському краю]], переважно в пониззі Тумніна з притоками, і по річці [[Хунгарі (річка)|Хунгарі]], притоці [[Амур (річка)|Амура]], по Амуру, біля озера [[Кізі (озеро)|Кізі]] та в навколишніх районаз.
 
Чисельність етносу складає 915 чоловік.
 
== Мова ==
 
Розмовляють мовою [[Орочі (мова)|орочі]] тунгусо-маньчжурської групи алтайської сім'ї. У мові виділяються тумнінський, хадінський, хунгарійський діалекти.
 
У [[1989]] році рідною її називало 17,8&nbsp;% представників народу, тоді як [[російська мова|російську мову]] назвали рідною 82,2&nbsp;%. [[Писемність]] створена на початку 2000-х років на основі [[кирилиця|кирилиці]].
 
== Історія ==
 
▲Формування народу орочейорочів відбувалося на схилах [[Сіхоте-Алінь|Сіхоте-Аліня]], на території від затоки [[Де-Кастрі]] на півночі до річки Ботія на півдні. У цьому тривалому процесі брали участь елементи різного етнічного походження, як місцевого (нівхські, айнські та нішіінші), так і евенкійського та іншого походження. В результаті склалися п'ять територіальних груп: ''амурська, хунгарійська, тумнінська, приморська'' (хадінська) і ''коппінська''.
 
== Господарство ==
 
Основні традиційні заняття&nbsp;— [[полювання]] ([[кабарга]], [[лось]], [[ведмідь]], [[хутрові звірі]]), зокрема морська, а також [[рибальство]]. Зброєю служили [[Лук (зброя)|лук]] зі [[стріла]]ми, [[спис]], використовувалися пастки, петли, [[самостріл]]и. [[Вогнепальна зброя]] та [[капкан]]и з'явилися в [[19 століття|19]] столітті. Рибалкою вони займалися круглий рік, літом&nbsp;— в маленьких [[долбленка]]х і великих дощатих [[човен|човнах]] по річках, а для здобичі [[нерпа|нерпи]] і [[сивуч]]а виходили в [[Татарська протока|Татарську протоку]] і її бухти. [[Морські ссавці|Морського звіра]] били [[гарпун]]ами, з [[рушниця|рушниць]], на крижинах і березі&nbsp;— [[калатало]]ми, [[риби|рибу]] ([[кета]], [[горбуша]], [[таймень]] та інші) ловили [[Риболовна мережа|мережами]], [[невід|неводом]], влаштовували пастки, били [[острога|острогою]].
 
== Ресурси Інтернету ==
 
* [http://www.narodru.ru/peoples1255.html Народы России — Орочи] {{ref-ru}}
* [http://www.indigenous.ru/russian/people/r_oroch.htm ОРОЧИ] {{ref-ru}}
Рядок 24 ⟶ 45:
 
== Література ==
 
* Березницкий С.&nbsp;В.&nbsp;Мифология и верования орочей. СПб, 1999. 188 с.
* Маргаритов В.&nbsp;П.&nbsp;Об орочах Императорской гавани. СПб., 1988. 56 с.
 
{{stub}}
 
[[Категорія:Народи Росії]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Орочі