Арабське письмо: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 23:
'''Ара́бська абе́тка''' (іноді '''арабиця''' або '''в'язь''') — [[абетка]], яка використовується для запису [[арабська мова|арабської мови]] і (у дещо зміненому вигляді) деяких інших мов, зокрема [[перська мова|перської]] і певних [[тюркські мови|тюркських мов]]. Вона складається з 28 букв. Арабське письмо пишеться справа наліво.
 
Арабська абетка відіграє важливу роль у світі як абетка [[іслам]]у іта [[Коран]]у. Вона поширювалася разом з поширенням ісламу. На сьогодні арабське письмо є найбільш розповсюдженим у світі після латиниці. Арабську абетку використовують такі мови: [[арабська мова|арабська]], [[перська мова|перська]], [[пушту]], [[курдська мова|курдська]], [[урду]], [[малайська мова|малайська]], [[джаві]].
 
У Середньовіччі на Русі ця абетка була відома під назвою '''арабська в'язь''' (походить від лат. text — в'язь чи від зовнішньої подібності до мережива). Очевидно, що вперше вона стала відомою на руських землях, практично з часу виникнення ісламу, утворення Арабського халіфату ій появи арабських купців на Русі, з тих часів археологи знаходять арабські дирхеми з надписами в'яззю. У XIII ст. (часів Монгольської імперії) на Русі відомі монети, викарбувані ханами Золотої Орди з арабською в'яззю. Також, з XIV ст. в Україні при князівських замках з'являються спільноти русько- ій тюркомовних служилих людей, які сповідували іслам ("татар"). ВУ їхїхньому середовищі здобули значне поширення [[кітаби]] - книги релігійного змісту, написані за допомогою арабської в'язі [[Староукраїнська мова|західноруськоюруською писемною мовою]] (Див. детальніше [[Білоруська арабська абетка]]).<ref>[http://naub.org.ua/wp-content/uploads/2009/04/ukrainian-translations-of-the-meanings-of-the-glorious-quran-problems-and-prospects.pdf Mykhailo Jackubovych. Ukrainian Translations of the Meanings of the Glorious Qur’Ān: Problems and Prospects// Journal of Qurāanic Research and Studies. - Volume 2 Issue 4 2007. - P. 29-54]</ref>
 
== Історія ==