Васко да Гама: відмінності між версіями

Ще з часів принца [[Генріх Мореплавець|Генріха (Енріке) Мореплавця]] (1394—1460) португальці ретельно готувалися до відкриття морського шляху до [[Індія|Індії]], адже з Індії в [[Європа|Європу]] постачалися [[прянощі]], [[шовк]]ові [[тканина|тканини]], [[ювелірні вироби]] і [[слонова кістка]]. Проте на суходільному шляху з Індії до Європи лежало кілька арабських країн, які збирали високе [[мито]] з купців; далі товар потрапляв у руки [[ГенуяГенуезька республіка|генуезьких]] та [[ВенеціяВенеційська республіка|венеційських]] купців, які теж добре наживалися на посередницькій торгівлі, внаслідок чого первісна ціна на товари розкоші впродовж торговельного шляху зростала кількасоткратно. Відкриття прямого морського шляху до Індії обіцяло величезні прибутки, і саме тому принц Енріке впродовж 40 років готував і посилав морські експедиції на розвідку африканського узбережжя. Під час цих експедицій були відкриті [[Азорські острови]] і острів [[Мадейра (острів)|Мадейра]], а венеціанець [[Альвізе да Кадамосто]] в [[1455]] році досягнув крайньої західної точки Африки — [[Зелений Мис|Зеленого мису]].