Самійло Величко: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 19:
На службу Самійло Величко вже не повернувся. Спочатку оселився у [[Диканька|Диканьці]], пізніше перебрався до рідної домівки — у Жуки. Літописець учителював, займався літературною діяльністю. Чимало відомостей черпав із великої колекції книг і манускриптів, що її збирав упродовж усього життя. До неї входили історичні хроніки, літописи, оригінальні документи, художні твори. Все це Самійло Величко використовував, працюючи над літописом.
 
Крім історії виявляв інтерес до інших наук, цікавився політикою, мистецтвом, поезією, збирав власну бібліотеку. До нашого часу збереглося кілька книжок із його автографом <ref>Віталій Яремченко. Наш земляк Самійло Величко та його «Літопис».— В кн.: Село Жуки&nbsp;— батьківщина літописця Самійла Величка: збірник матеріалів наукової конференції / Ред. кол.: Л. &nbsp;В. &nbsp;Бабенко, М. &nbsp;М. &nbsp;Кононенко (голова), А. &nbsp;Г. &nbsp;Логвиненко та ін.; О. &nbsp;Б. &nbsp;Супруненко (відп. ред.) / ЦП НАН України і УТОПІК; УК ПОДА; ПКМ імені Василя Кричевського; Полтавська районна рада.— К.; Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК, 2017.— С. 12.</ref>.
 
Багаторічне розумове та фізичне напруження позначилися на здоров'ї літописця. Він осліп. Потому диктував нові сторінки свого літопису найнятим писарчукам.
Рядок 46:
Нині в селі, де народився, жив і працював Самійло Величко, зводиться Меморіальний комплекс слави українського козацтва (2010 року було відкрито першу чергу комплексу пам'яті загиблих козаків)<ref>[http://www.spadshina.pl.ua/2010-02-05-20-14-47/2010-12-12-19-15-06/148-2010-02-05-22-20-40 Офіційний сайт: Охорона культурної спадщини Полтавщини. Меморіальний комплекс пам'яті загиблих козаків]</ref>.
 
2003 року з метою вшанування пам'яті славного козацького літописця, сина Полтавщини, та презентації найкращих зразків національної культури в контексті творчості одного з її фундаторів започаткована [[Премія імені Самійла Величка|обласна літературна премія імені Самійла Величка]] <ref>Олександр Янович. З історії вшанування пам'яті Самійла Величка та подій 1709 року. Деякі факти з історії вшанування пам’ятіпам'яті Самійла Величка у ХХІ ст.— В кн.: Село Жуки&nbsp;— батьківщина літописця Самійла Величка: збірник матеріалів наукової конференції / Ред. кол.: Л. &nbsp;В. &nbsp;Бабенко, М. &nbsp;М. &nbsp;Кононенко (голова), А. &nbsp;Г. &nbsp;Логвиненко та ін.; О. &nbsp;Б. &nbsp;Супруненко (відп. ред.) / ЦП НАН України і УТОПІК; УК ПОДА; ПКМ імені Василя Кричевського; Полтавська районна рада.— К.; Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК, 2017.— С. 60.</ref>.
<gallery>
Velychko 03.jpg|Пам’ятний знак на честь
Рядок 54:
 
== Джерела та література ==
* Село Жуки&nbsp;— батьківщина літописця Самійла Величка: збірник матеріалів наукової конференції / Ред. кол.: Л. &nbsp;В. &nbsp;Бабенко, М. &nbsp;М. &nbsp;Кононенко (голова), А. &nbsp;Г. &nbsp;Логвиненко та ін.; О. &nbsp;Б. &nbsp;Супруненко (відп. ред.) / ЦП НАН України і УТОПІК; УК ПОДА; ПКМ імені Василя Кричевського; Полтавська районна рада.— К.; Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК, 2017.— 80 с., іл. ISBN 978-966-8999-80-2
* [http://litopys.org.ua/velichko/vel.htm Величко С. В. ''Літопис''. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В.&nbsp;О.&nbsp;Шевчука; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.; ''Літопис''. Т. 2. / Пер. з книжної української мови, комент. В.&nbsp;О.&nbsp;Шевчука; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.]
* ''Величко С. В.'' [http://rarebook.onu.edu.ua:8081/browse?type=author&value=%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%BE%2C+%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B8%D0%BB+%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Летопись событий в югозападной России в XVII-м веке <nowiki>: [в 4 т.] / составил Самоил Величко, бывший канцелярист канцелярии войска запорожского, 1720 ; издана временною комиссиею для разбора древних актов. – Киев</nowiki> : в лито-типогр. заведении Иосифа Вальнера, 1848-18641848—1864.]
* {{МСІУ}}
* ''В. Горобець''. Величко Самійло // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.90 ISBN 978-966-611-818-2.