Сонячна енергія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 214:
Теплова маса — це будь який матеріал, який можна застосовувати, щоб зберігати тепло, зокрема сонячне. Серед матеріалів, які можуть виконувати функцію теплової маси, камінь, цемент і вода. Упродовж історії, їх застосовували в посушливому або теплому кліматі, щоби зберегти приміщення прохолодним, оскільки вони вбирають сонячну енергію протягом дня і випускають накопичене тепло вночі. Однак їх можна застосовувати й у прохолодних регіонах, щоб зберігати тепло. Розмір і розташування теплової маси залежить від кількох чинників таких як клімат, співвідношення часу сонячної освітленості й перебування в тіні. Якщо теплову масу правильно розмістити, то вона зберігає температуру в приміщенні в комфортному діапазоні і зменшує потребу в пристроях для додаткового обігріву й охолодження<ref>Mazria(1979), p. 29–35</ref>.
{{Не перекладено|Сонячний комин||en|solar chimney}} (або тепловий комин, в цьому контексті) — це пасивна система сонячної вентиляції, що складається з вертикального стовбура, який сполучає внутрішню і зовнішню сторони будівлі. Якщо комин нагрівається, то повітря всередині також нагрівається,
[[Листопадні рослини]] запропоновано як спосіб контролювати сонячне нагрівання і охолодження. Якщо вони ростуть на південній стороні будівлі в [[Північна півкуля|північній півкулі]] або північній стороні будівлі в [[Південна півкуля|південній півкулі]], то їх листя забезпечує затінок упродовж літа, тоді як голі стовбури без перешкод пропускають сонячні промені взимку<ref>Mazria(1979), p. 255</ref>.
Рядок 236:
| author=Thomson-Philbrook, Julia
| url=http://www.cga.ct.gov/2008/rpt/2008-R-0042.htm
| accessdate=2008-05-27}}</ref>. Неглазуровані
| title=Solar Buildings (Transpired Air Collectors - Ventilation Preheating)
| publisher=National Renewable Energy Laboratory
| url=http://www.nrel.gov/docs/fy06osti/29913.pdf
| accessdate=2007-09-29|format=PDF}}</ref>
=== Обробка води ===
Рядок 246:
[[Файл:Indonesia-sodis-gross.jpg|thumb|[[Дезінфекція за допомогою сонячного світла]] в Індонезії]]
Сонячне опріснення можна використовувати, щоб перетворити [[Солона вода|солону]] або [[Солонувата вода|солонувату воду]] на питну. Уперше приклад такого перетворення зафіксували арабські алхіміки XVI століття<ref name="Tiwari 2003">Tiwari (2003), p. 368—371</ref>. Уперше масштабний проект з сонячного опріснення побудували 1872 року в [[чилі]]йському шахтарському містечку Лас-Салінас<ref name="Daniels 1964">Daniels (1964), p. 6</ref>. Завод, який мав площу сонячного колектора 4700 м² міг виробляти до 22 700 л питної води і залишався в роботі впродовж 40 років<ref name="Daniels 1964"/>. Індивідуальні конструкції як і раніше передбачають: односхилі, подвійні (або парникові) типи, вертикальні, конічні, перевернуті поглиначі, і багатошарові та
Для сонячної [[Дезінфекційні засоби|дезінфекції]] воду наливають у прозорі пляшки з [[Поліетилентерефталат|ПЕТ]] і поміщають їх на кілька годин під сонячні промені<ref>
Рядок 254:
|url=http://www.sodis.ch/index_EN
|accessdate=2008-05-02
}}</ref>. Час дезінфекції залежить від клімату і погодних умов, від принаймні 6 годин до 2 днів, якщо небо повністю покрите [[Хмара|хмарами]]<ref name="SODIS CDC">
{{cite web
|title=Household Water Treatment Options in Developing Countries: Solar Disinfection (SODIS)
Рядок 269:
|url=http://www.who.int/household_water/en/
|accessdate=2008-05-02
}}</ref>. Понад 2 мільйони людей у [[Країни, що розвиваються|країнах, що розвиваються]], щоденно застосовують цей метод для обробки своєї питної води<ref name="SODIS CDC"/>.
Сонячну енергію можна використовувати в [[Став|ставках]]-усереднювачах для обробки [[Стічні води|стічних вод]] без застосування хімікатів і витрати електроенергії. Ще однією перевагою для навколишнього середовища є те, що [[водорості]] живуть в таких ставках і споживають [[діоксид вуглецю]] в процесі фотосинтезу, хоча вони можуть виробляти токсичні речовини, які роблять воду непридатною для вживання<ref name="pmid18653962">{{cite journal |author=Shilton AN, Powell N, Mara DD, Craggs R |title=Solar-powered aeration and disinfection, anaerobic co-digestion, biological CO(2) scrubbing and biofuel production: the energy and carbon management opportunities of waste stabilisation ponds |journal=Water Sci. Technol. |volume=58 |issue=1 |pages=253–258 |year=2008 |pmid=18653962 |doi=10.2166/wst.2008.666 |url=}}</ref><ref name="pmid14510225">{{cite journal |author=Tadesse I, Isoaho SA, Green FB, Puhakka JA |title=Removal of organics and nutrients from tannery effluent by advanced integrated Wastewater Pond Systems technology |journal=Water Sci. Technol. |volume=48 |issue=2 |pages=307–14 |year=2003 |pmid=14510225 |doi= |url=}}</ref>.
== Виробництво електроенергії ==
Рядок 314:
| accessdate=2008-04-25 |archiveurl = //web.archive.org/web/20071018035727/http://www.solardecathlon.de/index.php/our-house/the-design |archivedate = October 18, 2007}}</ref>.]]
Наявність сонячного світла впливала на дизайн будівель від самого початку історії архітектури<ref name="Schittich 2003">Schittich (2003), p. 14</ref>. Вперше просунуті методи сонячної архітектури і міського планування запровадили давні греки і китайці, які орієнтували свої будинки на [[південь]],
Серед спільних характеристик {{Не перекладено|Пасивний сонячний дизайн будівель|пасивної сонячної архітектури|en|Passive solar building design}}: сприятлива орієнтація будівель відносно Сонця, компактні пропорції (мале відношення площі поверхні до об'єму), вибіркове затемнення (навіси) і {{Не перекладено|Теплова маса (будівля)|теплова маса|en|Thermal mass}}<ref name="Schittich 2003"/>. Коли ці властивості вдало підібрані з врахуванням місцевого [[Клімат України|клімату]], то це забезпечує добре освітлення приміщень і дозволяє залишатися в комфортному діапазоні температур. Будинок мегаронного типу [[Сократ]]а — є класичним прикладом пасивної сонячної архітектури<ref name="Schittich 2003"/>. На нинішньому етапі сонячного дизайну застосовують комп'ютерне моделювання за допомогою якого зв'язують між собою денне світло, а також системи сонячного обігріву і вентиляції у об'єднаний сонячний дизайн<ref>Balcomb(1992)</ref>. Активне сонячне обладнання, таке як насоси, вентилятори і сонячні вікна, які виробляють енергію, може доповнити пасивний дизайн і покращити показники роботи системи.
[[Міський тепловий острів]] (МТО) — це міський район, де температура вища, ніж у навколишніх сільських місцевостях. Вищі температури є наслідком застосування таких матеріалів як [[асфальт]] і [[бетон]], які краще вбирають сонячне випромінювання, оскільки мають нижче [[альбедо]] і вищу [[теплоємність]], ніж у природному довкіллі. Щоби безпосередньо протидіяти ефекту, будівлі фарбують у біле і насаджують на вулицях дерева. Згідно з проектом гіпотетичної програми «cool communities» в [[Лос-Анджелес]]і, використовуючи ці методи міську температуру можна знизити приблизно на 3 °C. Вартість проекту оцінюють у US$1 млрд, а загальна річна вигода може становити US$530 млн завдяки зменшенню витрат на [[Вентиляція|вентиляцію]] і [[Охорона здоров'я|охорону здоров'я]]<ref name="Heat Islands">{{cite web | author=Rosenfeld, Arthur| coauthors=[[Joseph J. Romm|Romm, Joseph]]; Akbari, Hashem; Lloyd, Alan| title=Painting the Town White -- and Green| publisher=Heat Island Group| url=http://eetd.lbl.gov/HeatIsland/PUBS/PAINTING/ | accessdate=2007-09-29| archiveurl=//web.archive.org/web/20070714173907/http://eetd.lbl.gov/HeatIsland/PUBS/PAINTING/ <!--Added by H3llBot-->| archivedate=2007-07-14}}</ref>.
Рядок 338:
* [[Енергоефективність]]
* [[Пасивний будинок]]
* [[Архітектурний дизайн освітлення]]
* [[Будівельні матеріали]]
* [[Вітроенергетика]]
* [[Енергозберігаюча лампа|Енергоощадна лампа]]
|