Філарет (патріарх Московський): відмінності між версіями

До того Філарет встиг пережити нові злети і падіння: звільнений як «родич» з [[Антонієво-Сійський монастир|Антонієво-Сійського монастиря]] Дмитро Іоанович (''в російський історіографії названого "[[Лжедмитрій I|Лжедмитрій I")]]'' в 1605 році і зайняв важливий церковний пост митрополита Ростовського, Філарет залишився в опозиції до [[Василь IV Шуйський|Василя Шуйського]] яка скинула Лжедмитрія і з 1608 роки грав роль «названого патріарха» в [[Тушинський табір|Тушинському таборі]] нового самозванця, [[Лжедмитро II|Лжедмитрія II]]; його юрисдикція поширювалася на території, контрольовані «тушинцями», до того ж він представив себе перед ворогами самозванця як його «полонений» і не наполягав на своєму патріаршому сані<ref>У патріарха [[Гермоген]]а: «А які взяті в полон, як і Філарет-митрополит та інший, не власною волею, але потребою, і християнського закону не варті, і крові православної братії своєї не проливають … таких ми не звинувачуємо, а й молимо за них Бога, оскільки сила (Його), щоб Господь від них і від нас відвернув праведний свій гнів і корисне б подав їм і нам по великій Його милості» (Акты археографической экспедиции. Т. 2. 1598—1613. {{СПб.}}: Типография II Отделения Собственной Е. И.&nbsp;В.&nbsp;Канцелярии, 1836. №&nbsp;169. С. 288—289. {{ref-ru}}</ref>.