Нуменор: відмінності між версіями

Значну частину території Нуменору вкривали ліси. Серед порід дерев на острові були як такі, що зустрічались і в Середзем'ї, так і ті, що росли тільки в Амані, Тол&nbsp;— -Ересеа та Нуменорі. До перших відносяться '''зелена і блакитна''' '''ялини''', '''сосна''', '''дуб''', '''в'яз''', '''горобина''', '''бук''' та '''береза'''. Більшість дерев привезених ельдарами росла на заході Нуменору у краї, що називався Нісімалдар&nbsp;— Ароматні Дерева: це були '''ойлолайре''', '''лайрелоссе''', '''несеамельда''', '''вардаріана''', '''таніквелассе''', '''яваннаміре''' з круглими червоними плодами. Квіти, листя і кора цих дерев наповнювали повітря солодким ароматом, від якого і походила назва провінції<ref name=":1" />.

Тільки в Нісілмадарі росли могутні дерева '''малліорне''', що досягали такої ж висоти як і на Ересеа. Їх квіти були схожі на вишневі і цвіли все літо. Листя були схожі на букові, але були значно більшими, блідо&nbsp;— -зеленими угорі і сріблястими унизу і блищали на сонці. Восени листя не опадало, а ставало блідо&nbsp;— -золотим.

Плід малліорне&nbsp;— горіх із золотою шкаралупою. Тар&nbsp;— -Алдаріон подарував декілька плодів Гіл&nbsp;— -Галаду, але в Ліндоні вони не прижилися, проте Гіл&nbsp;— Галад передав декілька горіхівв ГаладріеліГіладріелі і завдяки її чарам малліорне росли в Лотлоріені, хоч і не досягали тієї висоти що була в дерев Нуменору та Ересеа<ref name=":1" />.

У Г'ярростарі зростали дерева '''лаурелінкве''', котре дуже любили через його квіти, оскільки більше ніде це дерево не використовувалось. А називали його так через довгі грона жовтих квітів, і деякі люди, що чули від ельдар про лаурелінну, Золоте Дерево ВаллінораВаллінору, вірили, що лаурелінкве походить від нього, і що насіння його сюди привезли ельдар, але це було не так.

У самому Нуменорі було чимало пташок від кірінківкіринків (''kirinki''), що були трохи більше [[волове очко|кропив'яникаянки]], але з багряним оперенням і настільки тоненьким голосочком, що людське вухо ледь вловлювало його, до велетенських орлів, котрі вважалися священними птахами Манве, і котрих не ображали до чорних часів падіння дунедайнів. Багато їх жило на вершинах скель у Форостарі. Дві тисячі років у Арменелосі, в королівському палаці, щедротами володаря жила пара орлів, від Елроса Тар&nbsp;— -Мініатара до Тар&nbsp;— -Анкалімона сина Тар&nbsp;— -Атанаміра, на вершині башти було орлине гніздо.