Корозія: відмінності між версіями

Гальванічні пари на кородуючій поверхні можуть утворюватись не лише при контакті двох металів з великими поверхнями, а й при контакті основного металу з нерозчинними в ньому домішками інших металів, які завжди містяться в технічних металах. У таких випадках на кородуючій поверхні металу утворюється безліч невеликих за розмірами так званих мікрогальванічних пар, роботою яких обумовлюється електрохімічне кородування основного металу.

 

 

Швидкість електрохімічної корозії тим більша, чим більше утворюється на кородуючій поверхні гальванічних пар, тобто чим більше є контактів основного металу з іншими менш активними металами або чим більше він забруднений домішками менш активних металів. Чим чистіший метал, тим менше він піддається корозії, а дуже чисті метали майже зовсім не кородують.

'''Біокорозія''' — корозія, спричинена мікроорганізмами або продуктами їх життєдіяльності.

 

 

Прискорена корозія «низької води», є особливо агресивною формою, яка впливає на сталеві [[Паля|палі]] у [[Морська вода|морській воді]] біля позначки [[Приплив|припливу]]. Вона характеризується рудим [[Осади|осадом]], який тхне сірководнем у разі обробки [[Кислоти|кислотою]]. Швидкість корозії може бути дуже високою, і впродовж невеликого часу може перевищити проектні корозійні показники, що призведе до дострокового зносу [[Сталь|сталевих]] паль. Палі, що були покриті та мають катодний захист, встановлений під час [[Будівельна справа|будівництва]], не піддаються такій корозії. Для незахищених паль, місцево, може бути встановлено захисні аноди на постраждалих ділянках, щоби придушити корозію, або може бути встановлена повна осучаснена захисна анодна система. Постраждалі ділянки, можна також обробляти за допомогою [[Катодний захист|катодного захисту]], з використанням жертовних (витратних) анодів або з застосуванням [[Електричний струм|струму]] для неактивного аноду задля отримання [[Вапно|вапняного]] осаду, що допоможе захистити [[Метали|метал]] від подальшого руйнування.