Тріанонський договір: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 20:
Перепис 1910 року порахував жителів угорського королівства за їхньою рідною мовою й релігією; вибір же мови особою міг збігатися або не збгатися з її приналежністю до певної народості. Додавало труднощів і те, що низка теренів королівства мала змішаний етнічний склад, отже жителі цих країв мали дві або навіть три рідні мови. На приклад, у Словаччині 18% словаків, 33% угорців і 65% німців були двомовні, а 21% відсоток німців цього краю говорили і словацькою, і угорською мовами поряд із німецькою.
[[Файл:Ethnographic map of hungary 1910 by teleki carte rouge.jpg|міні|260x260пкс|Так звана "червона мапа". Етнографічна мапа Угорщини, видана в Будапешті 1920 року за підсумками перепису 1910 з украхуванням густоти населення. Складена для пред'явлення на переговорах у Тріаноні. Кожен фарбований кв.мм позначає 100 жителів. Терени, що на них жило менше 20 осіб/км², позначено білим. Укладач Павел Телекі.{{Legend|#CC0000|Угорська мова}}{{Legend|#FF9900|Німецька мова}}{{Легенда|#99CC33|Словацька мова}}{{Легенда|#336633|Українська (в оригіналі русинська) мова}}{{Легенда|#FFB6C1|Румунська мова}}{{Легенда|#3366CC|Сербська мова}}{{Легенда|white|Території з густотою населення менше ніж 20 осіб//км²|black solid 2px}}]]
Деякі демографи (Дейвид Пол, Петер Ганак, Ласло Катуш) стверджують, що підсумки перепису точні, так само як і їх інтерпретація. Інші, натомість, вважають, що підсумки перепису зманіпульовано через збільшення відсотку носіїв угоської мови, посилаючись на суперечність між малоймовірним стімким зростанням носіїв угорської і зменшенням відсотку носіїв інших мов внаслідок політики мадяризації королівства наприкінці 19 ст.
| |||