Четвертинське князівство: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 25:
|image_map_caption =
|religion = [[Православ'я]]
|capital = [[Четвертня|Стара Четвертня]]
|government_type = Монархія
|legislature =
Рядок 39:
|currency =
}}
'''Четвертинське князівство''' — удільне [[васал]]ьне [[князівство]] [[14 століття|14]]-[[18 століття|18 ст.]] у [[Велике князівство Литовське|Великому князівстві Литовському]] (від [[1569]] — [[Річ Посполита|Речі Посполитій]]). Включало землі на [[Волинь|Волині]] з центром у місті [[Четвертня|Старій четвертні]]
== Історія ==
Утворилося до 1388 року внаслідок поділу Турівського князівство. До 1388 року представник Турівських Рюриковичів [[Олександр Четвертня|Олександр]] отримав право на уділ у містечку Четверня від великого князя Литовського [[Ягайло]] або [[Скиргайло]]. Його нащадки встановили спільне управління князівством, взявши титул ''князів на Четвертні''. Напочатку XV ст. князівство перетворилося на значне володіння Волині (Луцький і Володимирський повіти), сташи одним з центрів захисту православ'я.
У 1488 році з Четвертинського князівства викоремилися [[Вишковське князівство|Вишковське]] і Сокольське князівства. У 2-й пол. XVI століття Четвертинське князівство розпадається на Старочетвертинське (зі Старою Четвертнею) і Новочетвертинське (Нова Четвертня — тепер село Боровичі), де панували відповідно Остафій та Яцько Андрійовичі. Невдовзі після цього фактично втратило автономний устрій, його володарі стали звичайними королівськими васалами — великими землевласниками.
У 1684 році після припинення лінії князів на Новій четвертині князівство знову об'єдналося. Втім після смерті братів Юрій і Івана Святополк-Четвертинських у 1722—1728 роках князівство юридично припинило своє існування.
== Управління ==
Князі не підлягали місцевій адміністрації (повітовій чи воєводській), лише в деяких питаннях великому князю литовському чи польському королю. Тут безроздільно панувало князівське право (лат. jus ducale), завдяки чому вона фактично перетворилася на державу в державі. Суверенність землеволодіння відносилася до засадничих елементів княжого права. Також правителя Острозького князівства виводили власні збройні загони (почти) під родовим гербом, а корогвами Волинського воєводства.
== Економіка ==
В ХV-XVІ ст. містечко Четвертня досягло свого найвищого розквіту: тут було добре налагоджено торгівлю, ковальство, ткацтво, бондарство, теслярство. Іншою важливою галуззю було сільське господарство, основою організації якого були фільварки. Разом з тим міста князівства не зуміли перетворитися на значні торгівельні центри усієї Волині, хо ча користувалися вигідним розташування на шляхах.
== Джерела ==
* Войтович Л. В. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII—XVI ст. історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 1996. — С.188
* Войтович Л. В. 3.5. Ізяславичі. Турово-Пінські князі. Четвертинські. Соколинські. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.
* Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця ХIV до середини ХVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 2008
[[Категорія:Історія Волині]]
[[Категорія:Історія Волинської області]]
[[Категорія:Князівщини]]
[[Категорія:Четвертня]]
[[Категорія:Четвертинські]]
| |||