Етногенез росіян: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
уточнення
Рядок 13:
Згідно з цією теорією, російський народ в історичному розвитку утворився значною мірою шляхом ослов'янення [[Фіно-угорські народи|угро-фінських]] племен: [[мурома]], [[меря]], [[весь]], [[мещера]], [[Мокша (народ)|мокша]], [[перм]], [[нарова]] та інших.
<ref>{{цитата|''"Фіни переймали російські норови та звичаї і потім зовсім зливалися з ними, так утворилося нове слов'янське плем'я - великороси."''}}
''Елпатьевский К. (сост.)'' Учебник русской истории. С приложением родословной и хронологических таблиц и указателя личных имен. Изд. 10-е. &nbsp;— СПб.: Типография М.&nbsp;М. &nbsp;Стасюлевича, 1906. &nbsp;— С. 5-6.{{ref-ru}}</ref><ref>''Валишевский К.'' Иван Грозный.&nbsp;— М. : ИКПА, 1989.&nbsp;— Репринтное воспроизведение издания 1912 года.&nbsp;— С. 16. {{ref-ru}}</ref><ref>Карамзин&nbsp;Н.&nbsp;М. История государства Российского. Т. 1.&nbsp;— М.: Моск. рабочий, Слог. 1993—1994. &nbsp;— С. 45 {{ref-ru}}</ref>.
 
На думку французького історика польского походження [[Казимир Валішевський|К. Валішевського]] Московське князівство у XVI на дев'ять десятин мало неруське населення. Решта&nbsp;— колонізатори з руських земель. Основою населення скрізь було фінське плем'я.<ref>''Валишевский К.'' Иван Грозный.&nbsp;— М.ИКПА, 1989.&nbsp;— Репринтное воспроизведение издания 1912 года.&nbsp;— С. 16. {{ref-ru}}</ref>
 
=== Теорія фінсько-тюркського походження росіян ===
Існує і точка зору, згідно з якої росіяни взагалі не є слов'янським народом. Найхарактернішим представником цієї теорії був польський публіцист-емігрант [[Францішек Генрик Духінський|Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Духінський]], який у своїх працях доводив, що росіяни є продуктом змішення фінських і тюркських племен, «які засвоїли якусь подібність слов'янської мови»<ref name="Фино-угры в русской и мировой культуре"/> (слід, проте, зважати на те, що на ідеї Духінського накладала відбиток його громадська позиція, яка підкреслювала необхідність протидіяти російському [[панславізм]]у)<ref name="Фино-угры в русской и мировой культуре"/>. Слов'янське походження росіян заперечували і раніше європейські авантюристи, що побували в Росії (включаючи знаменитого [[Джакомо Казанова|Казанову]]); а в 1870-х роках ця теорія була вельми популярна у Європі&nbsp;— внаслідок зростання антиросійських настроїв. Професор [[Оксфордський університет|Оксфордського університету]] Карл Абель (1837—1906) стверджував, що наприкінці ХІХ століття тільки в європейській частині Росії жило 40&nbsp;млн фіно-татарського населення і лише 15&nbsp;млн чисто слов´янського<ref> Abel, Carl [https://archive.org/stream/slaviclatinilche00abel#page/n24/mode/1up ''Slavic and Latin. Ilchester lectures on comparative lexicography'', delivered at the Taylor institution, Oxford, 1883. -&nbsp;— P. 13] (репринт 2011) 9785874374006</ref>. На думку радянського історика [[Покровський Михайло Миколайович|Михайла Покровського]], росіяни є етнічною сумішшю, в якій фінам належить 4/5, а слов'янам&nbsp;—1/5:
{{цитата|''«справа йшла про підкорення цілого ряду незалежних доти народів переважно фінського племені... Великоросія побудована на кістках «інородців», і навряд чи останні багато втішені тим, що в жилах великоросів тече 80% їхньої крові» ''{{oq|ru|''«дело шло о покорении целого ряда независимых до тех пор народов преимущественно финского племени... Великороссия построена на костях «инородцев», и едва ли последние много утешены тем, что в жилах великоруссов течет 80% их крови»''<ref>[http://pokrovsky.newgod.su/books/istoricheskaya-nauka-i-borba-klassov-1/vozniknovenie-moskovskogo-gosudarstva-i-velikorusskaia-narodnost/ М. Н. Покровский. Возникновение Московского государства и «великорусская народность»] / Покровский М. Н. Историческая наука и борьба классов. Выпуск 1. — Москва - Ленинград: Соцэкгиз, 1933.</ref>}}}}
Український письменник, [[дослідник]] історії [[Білінський Володимир Броніславович|Володимир Білінський]] у свої книжці «[[Країна Моксель, або Московія]]» (уперше видано російською мовою у 2006 році, український переклад&nbsp;— 2008) заперечує масовість переселення слов'ян з території нинішньої України і пояснює етногенез росіян русифікацією угро-фінських та тюркських народів Росії державною політикою імперії та діяльністю Руської Православної Церкви, що здійснювалися протягом останніх 300 років. Володимир Білінський наводить джерела, які свідчать про те, що велика частина «російських» селян наприкінці XIX століття вільно говорила угро-фінськими мовами<ref>Білінський&nbsp;В.&nbsp;Б. [https://www.e-reading.club/book.php?book=1013306 Країна Моксель, або Московія. Історичне дослідження.&nbsp;— К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2009. Книга 3.] —320 с. ISBN 978-966-355-037-4</ref>{{неавторитетне джерело}}. Також, на думку цього дослідника, фактичне змішування культур почалось не за часів Київської Русі, а з [[XV століття|XV]]—[[XVI століття]], після [[Литовсько-московські війни|відвоювання]] [[Велике князівство Московське|Великим князівством Московським]] від [[Велике князівство Литовське|Русько-Литовської держави]] слов'янських земель [[Чернігівська земля|Чернігово]]-[[Сіверська земля|Сіверщини]] (1500—1503), [[Смоленщина|Смоленщини]] (1514), і завоювання автономних міст-держав [[Новгородська республіка|Великого Новгороду]] (1478—1488) та [[Псковське князівство|Великого Пскову]] (1507). Тоді істориками зафіксовані перші депортації новгородського (на думку автора&nbsp;— першого слов'янського) населення до Московського князівства. При цьому В. Білінський не заперечує культурного обміну між слов'янами та угро-фінами на територіях Новгородської республіки та Псковського князівства з часів Київської Русі, однак не вважає ці процеси настільки масштабними, щоб вони самі собою могли поширитися на всю територію Центральної Росії. Завершальну фазу ослов'янення угро-фінів він пов'язує з епохою СРСР, коли мільйони українців були депортовані до Сибіру і була впроваджена «всесоюзна політика [[Русифікація|русифікації]]» через загальну середню освіту.
Рядок 66:
Зеленін стверджував, що південні росіяни генетично ближчі до українців, ніж до північних росіян, які зближуються з уральськими народами.
 
Західні росіяни антропологічно схожі з білорусами (зокрема, поліщуками), а також з окремими литовськими і польськими групами, будучи пов'язаним за походженням прибульцями із заходу. Східні ж росіяни мають той же тип, що й фінські народи на сході. Отже, східний росіянин&nbsp;— нащадок фінського населення, а західний&nbsp;— представник племені кривичів. Щодо населення України, його [[Чепурківський Юхим Михайлович|Є.&nbsp;М.&nbsp;Чепурковський]] вважав результатом змішення різних етносів на території Південної Русі, що безлюдили після монгольської навали.
 
Волков висловив думку про те, що первісно слов'яни мали антропологічні риси, характерні для сучасних українців. Очевидно, він вважав що росіяни, поляки і білоруси&nbsp;— слов'яни лише за мовою, а українці, південні й більшість західних слов'ян&nbsp;— слов'яни не тільки за мовою, але й за антропологічним типом. Твердження Волкова піддав критиці Д.&nbsp;М.&nbsp;Анучина у 1918 році.
Рядок 72:
У росіян у крайньосхідних районах розселення відзначене домішком монголоїдних рис, як і в сусідніх фіно-угорських народів<ref>Бунак, 1924, 1924а</ref>.
 
[[Дебец Георгій Францович|Г.&nbsp;Ф.&nbsp;Дебец]] вважав східних росіян&nbsp;— темнорусявих і світлооких, проміжною ланкою між північною і середземноморською підрасами європеоїдної раси<ref>Алексеева Т. [http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/etnogenes_vost_slavyan/ Этногенез восточных славян по данным антропологии] {{М.}}: Издательство Московского университета, 1973.</ref>.
 
== Див. також ==