Прокуратор: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м шаблон |
м шаблон |
||
Рядок 1:
{{Історія Стародавнього Риму}}
[[Файл:CIL V 3936.png|thumb|procurator pro legato Q. Caecilius Cisiacus римської провінції [[Реція]]]]▼
'''Прокуратор''' ({{lang-la|curare}} — «піклуватися», {{lang-la|procurator}} — керуючий, розпорядник, той, хто турбується про щось) — у [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]] назва управителя взагалі, наприклад керуючого майном, маєтком тощо. Прокуратори були довіреними особами dominus'a (пана), вели справи від його імені, керували сільськими та іншими роботами. Прокураторами були або вільні люди, або довірені раби: в останньому випадку під час продажу маєтку траплялося, що прокуратор переходив до покупця разом із майном.▼
▲'''Прокуратор''' ({{lang-la|curare}} — «піклуватися», {{lang-la|procurator}} — керуючий, розпорядник, той, хто турбується про щось) — у [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]] назва управителя взагалі, наприклад керуючого майном, маєтком тощо. Прокуратори були довіреними особами dominus'a (пана), вели справи від його імені, керували сільськими та іншими роботами. Прокураторами були або вільні люди, або довірені раби: в останньому випадку під час продажу маєтку траплялося, що прокуратор переходив до покупця разом із майном.
Посаду прокуратора як державного чиновника було запроваджено з ухваленням [[Октавіан Август|Августом]] нової конституції. [[Принцепс]], що стояв на чолі адміністрації, розділив різнорідні обов'язки державної служби між особливими чиновниками, яких називали префектами (praefecti) та прокураторами (procuratores Caesaris). Це були слуги імператора з представницькою владою, на яких було покладено особливі службові обов'язки ({{lang-la|ministeria principalus}}).
== Прокуратори римських провінцій ==
▲[[Файл:CIL V 3936.png|thumb|left|procurator pro legato Q. Caecilius Cisiacus римської провінції [[Реція]]]]
Прокуратор був відповідальною особою перед імператором; він повинен був у кожному окремому випадку давати звіт про всі свої дії та не міг ні продавати імператорського майна, ні передавати його. Він був тільки керуючим, хоча в зазначених межах дії його мали силу дій самого імператора. Було кілька розрядів прокураторів; більшість із них мали стосунок до фінансового управління ({{lang-la|procuratores fisci}}). Чиновники, які відали фіскальними справами й збирали податки, називалися procuratores summarum (sc. rationum); пізніше зустрічаються назви {{lang-la|praefectus fisci, praetor fisicalis, rationalis summae rei, disponsator, vilicus summarum}}. На чолі управління столичного фіску стояв {{lang-la|procurator a rationibus}} (з часів [[Клавдій|Клавдія]]). Інший клас прокураторів мав стосунок до імператорських провінцій; прокуратори останніх, подібно [[квестор]]ам сенатських провінцій, завідували фінансової частиною ({{lang-la|fiscus provincialis}}). Для військових цілей існував особливий {{lang-la|procurator castrensis}}, який завідував інтендантською частиною й сплатою платні.
| |||