Флорентійський собор: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Aeou (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 12:
{{main|Флорентійська унія}}
[[Файл:Florenca109 v2.jpg|thumb|220px|<center>Собор [[Санта-Марія-дель-Фйоре]], де в 1439 році була підписана Флорентійська унія</center>]]
Флорентійська унія укладена на соборі в [[Флоренція|Флоренції]] [[1439]] між східною та західною (Римською) церквами. [[Візантія|Візантійський]] імператор [[Іоанн VIII Палеолог]] був зацікавлений в унії з політичних причин (загроза турків), хоч були між грецькими ієрархами такі, що хотіли унії з релігійних мотивів (патріарх Йосиф II, архієпископ Віссаріон й інші). Підписали унію усі єпископи що були на соборі. Відкрито відмовився від підписання тільки митрополит
Визначним діячем Флорентійської унії був київський митрополит [[Ісидор]], який на Ферраро-Флорентійському соборі представляв Церкву Русі. Повернувшися до Москви (тодішній осідок київської митрополії), Ісидор наразився на опір московського Великого князя і духовенства, бо, мовляв, сам факт унії суперечить правилам Церкви<ref>http://www.heretics.com/library/docs/ap_rulez.htm , [[Апостольські правила]] 10, 11, 45, 46, 65, 71</ref>; його заходи не дістали підтримки також серед польської ієрархії. Проте київський князь [[Олелько Володимирович]] ставився прихильно до Флорентійської унії. Ісидор, не маючи ширшої підтримки, залишив Русь і жив у Римі. Важливим наслідком унії був [[схизма|розкол]] Київської митрополії на самопроголошену автокефальну Московську митрополію і Руську (українсько-білоруську). В останній вплив Флорентійської унії частково тривав до 1501. Умови унії стали підставою для [[Берестейська унія|Берестейської унії]] 1596 року.
|