Батуринська фортеця: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 49:
Цей мис - ландшафтна домінанта, зона найвищої композиційної активності. З півдня його обмежує глибокий яр з урвистими схилами (місцева назва - Семенків яр); з півночі і північного заходу мис обрізається іншим яром (Степанівським), що теж виходить до річки. Тому укріплення потребував тільки напрям з напільного південно-західного боку. Укріплення Цитаделі складалися з двох (внутрішнього та зовнішнього) сухих ровів, земляного валу, гостроколу і чотирьох дерев'яних веж - однієї проїзної і трьох "глухих".
Загальний вигляд другої складової укріплень Батурина - Фортеці - у плані дещо подібний до овалу, витягнутого по осі південний схід – північний захід. Вежі та брами були розташовані з західного і південного випуклого профілю Фортеці через приблизно однакові відрізки відстані; до східного краю примикала Цитадель. У східній частині укріплення Фортеці і Цитаделі становили єдину систему. Розміри Фортеці по лінії південний схід – північний захід – 600 м; по лінії південний захід – північний схід – 450 м. Площа Фортеці з Цитаделлю та укріпленнями складала 24,5 га. При цьому самі укріплення займали площу 45522,5 м².<ref>Саєнко Н. Планування та архітектурно-просторове вирішення оборонної лінії Батуринської фортеці //Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства / Ред. кол.: С. Ю. Зозуля,(гол.ред.), О. Б. Коваленко, О. М. Титова, О. Г. Самойленко (заст. гол. ред.), О. Д. Бойко та ін. – Вип. 24(27). – Ніжин-Київ: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2017. – с. 95-104.</ref>
До наших днів зберігся опис Батурина 1654 р.: {{Text|… г. Батурин стоит подле реки Семи. Под городом течет в реку Сем озеро Поповка. Около посаду, с трех сторон, к озеру сделан город, земляной вал; по обе стороны того валу огорожено дубовым бревеньем. В том земляном городе сделаны три вороты проезжие; на двух воротах башни покрыты тесом, на третьих воротах башни нет; глухих наугольных шесть башен; башни без верхов. Около того ж земляного города, с трех сторон, к горе сделан ров, а с четвертой стороны по горе от того земляного города, вверх к озеру, огорожено стоячим острогом; башен по той острожной стене нет. Межи той острожной стены, к воде, ритвиною, сделаны ворота. Да в том же городе, по башнях и по стене, 9 пищалей, чугунные, железные. Да в том же городе, поставлена церковь деревянная во имя святителя Николы Чудотворца… Да в том же городе Батурине под озером, на горе сделан панский двор; около того двора сделана изо рву осыпь земляная, на тоя осыпи огорожено стоячим острогом дубовым бревеньем облым; меж того острогу сделаны ворота проезжие, на воротах башня, да три башни глухие, покрыты тесом; около того двора, подле острожные стены, с трех сторон сделан ров, а тот острог перегорожен надвое стоячим острогом, и сделаны два рва подле тех стен.<ref>Присяжні книги 1654 р. Білоцерківський та Ніжинський полки / [упоряд. о. Ю. Мицик, Л. Кравець]. – К., 2003. — с. 234</ref>}}
Рядок 55:
Фортеця мала три в'їздні брами: Київську (Ніжинську), Сосницьку та Конотопську (Митченську), які отримали назви від напрямків шляхів, куди вони вели, та "глухі" вежі.
Сучасна топографія
== Гетьманська резиденція ==
| |||