Німеччина: відмінності між версіями

|}

 

 

[[Президент Німеччини]], яким з [[19 березня]] [[2017]] року є [[Франк-Вальтер Штайнмаєр|Франк-Вальтер Штайнмайєр]], формально є [[Глава держави|главою держави]] та уособлює єдність політичного устрою держави. Він обирається Федеральною конвенцією, спеціальною установою, що складається з членів Бундестагу і такої ж кількості державних делегатів, обраних [[Ландтаг|ландтагами]]. На посаду президента може бути обраний будь-який громадянин ФРН, що досяг 40 років. Строк його повноважень складає 5 років, але дозволяються одноразові перевибори. В обов'язки федерального президента входить [[промульгація]] законів, призначення посадових осіб, виконання представницьких функцій, також він може помилувати злочинців. Прийняті ним акти, як правило, вимагають [[Контрасигнатура|контрасигнатури]] відповідного міністра. Другою найвищою посадою в німецькому порядку старшинства є ''Bundestagspräsident'' (Президент Бундестагу), який обирається парламентом і головує на її засіданнях. Нині даний пост займає [[Вольфганг Шойбле]].<ref>{{Cite book|title= Grundrechtsbindung des Gesetzgebers: eine rechtsvergleichende Studie zu Deutschland, Frankreich und den USA|language=German|pages=123ff|first= Friederike Valerie|last= Lange|date=2010|isbn= 978-316-150420-4|publisher= Mohr Siebeck}}</ref>

 

 

Бундесрат відповідно до статті 50 Основного закону вважається органом через який федеральні землі беруть участь у законодавчому та адміністративному управлінні та в справах [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]. Депутати&nbsp;[[Бундесрат]]у&nbsp;мають так званий [[імперативний мандат]] від урядів [[Федеральна земля|федеральних земель]], його склад змінюється у міру проведення виборів в ландтаги. Залежно від кількості мешканців землі мають три, чотири, п'ять або шість голосів. В Бундесрат надходять всі законопроекти. Ті з них, які зачіпають компетенцію федеральних земель, повинні отримати його схвалення (з бюджету і податків, питань території і меж земель, структури і організації земельних влади, освіти та культури). Щодо інших законопроектів Бундесрат може заявити протест, у такому випадку закон повторно розглядається в Бундестазі і в разі відхилення протесту Бундесрату набуває чинності.<ref>{{cite web|url=http://countrystudies.us/germany/159.htm|title=Christian Democratic Union/Christian Social Union|publisher=U.S. Library of Congress|accessdate=26 March 2011}}</ref>

Виконавча влада здійснюється федеральним урядом, який складається з канцлера та міністрів. [[Федеральний канцлер Німеччини|Федеральний канцлер]], безсумнівно, є ключовою фігурою в державному управлінні, він призначається президентом після обрання в Бундестазі, власноруч обирає міністрів та встановлює галузі їхньої діяльності. Урядові повноваження дуже широкі: він здійснює всі функції з управління державою і має сильні позиції в законодавчій сфері. По сьогоднішній день з [[22 листопада]] [[2005]] року посаду канцлера займає [[Ангела Меркель]]. Часто форму правління Німеччини називають «канцлерською демократією».

 

 

Елементи [[пряма демократія|прямої демократії]] в на федеральному рівні майже не присутні. Громадяни мають тільки в обмежених рамках можливість брати участь в прийнятті політичних рішень на рівні місцевих громад та земель шляхом місцевих референдумів, але їх результати не мають обов'язкової юридичної сили.<ref>{{cite web |url=http://www.reuters.com/article/idUSFit94584220160108 |title=Reuters: Fitch Affirms Germany at 'AAA'; Outlook Stable |publisher=Reuters |date=8 January 2016 |accessdate=26 January 2016}}</ref>